Укажіть рядок, у якому всі слова-кількісні числівники. 1) четвертому, тридцяти трьох, сотий, трійка.
2) четвертина, чотирмастами тридцятьма, шестеро, сотий.
3) вісімдесят шість, троє, кількадесят, вісім сотих.
4) десятому, двадцять четвертому, восьмого, першого.​

Людина – творіння природи, її унікальна і розумна частина. Природа й людина взаємопов’язані і впливають одна на одну.

Людина живе в оточенні тіл природи. Рослини дають їй продукти харчування, корм для свійських тварин, сировину для промисловості, речовину для виготовлення ліків тощо.

Тварини забезпечують людину цінними продуктами харчування. Вони є зручним видом транспорту у важкодоступних місцях земної поверхні (гори, пустелі) і в сільській місцевості. Хутро, шкіра та вовна деяких тварин забезпечують людину теплим одягом.

У давнину люди майже повністю залежали від природи. З часом, вивчивши природу, вони навчилися не лише пристосовуватися до неї, але й активно змінювати її в бажаному для себе напрямі. Вплив господарської та інших видів діяльності людини на природу зростає з року в рік. Доволі часто цей вплив завдає невиправних змін природі. Через активну й не завжди раціональну діяльність людина все частіше стає причетною до зникнення представників живої природи – тварин і рослин. Надмірне промислове будівництво, осушення заболоченої місцевості, вирубування лісів призводить до зникнення рослин і тварин на великих площах.

Господарська діяльність людини, як правило, негативно впливає на природу. Промислові підприємства забруднюють своїми відходами воду, повітря, ґрунти. Кількість викидів забруднюючих речовин за останні десятиріччя значно збільшилася. Наприклад, обсяг води, забрудненої промислово-побутовими відходами, становить понад 16 % річкового стоку. Спалювання палива призводить до щорічного викидання в атмосферу понад 1 млрд. тонн продуктів неповного згоряння. У великих містах щороку накопичується величезна кількість побутового сміття, знищення якого становить значні труднощі.

Основні райони забруднення – це міста й промислові центри. Зосередження промислових підприємств, сотень тисяч автомобілів на обмеженій території призводить до збільшення запилюження й загазованості повітря. Концентрація пилу в місті є в 150 разів вищою, ніж над океаном, і в 15 разів вищою від сільської місцевості.

Людина, втручаючись у природу, повинна пам’ятати, що природа залишається єдиним і незмінним джерелом усіх багатств, які потрібні людині для існування. Тому головний обов’язок кожної людини і всього суспільства в цілому – це дбайливе ставлення до природи, збереження представників рослинного і тваринного світу.

Зберегти природу, примножити її багатства – справа державної важливості. Тому й приймають у нашій державі закони на користь збереження природи. Важливу роль у цьому відіграють природоохоронні території. Це заповідники, національні парки й ботанічні сади, яких в Україні чимало. На цих територіях забороняється вести господарські роботи, полювати на тварин, збирати насіння й плоди рослин.

Суфіксально-префіксальний б полягає в одночасному приєднанні до твірм
основи суфікса і префікса: стіна — про-стін-ок, земля — за-земл-и-ти.
Суфіксальна частина таких слів виконує словотворчу роль і, головне, висіупаг
засобом оформлення слова разом із закінченням, показником належності його д0
якоїсь частини мови. Наприклад, суфікс -ок відносить слово простінок до іменників
не пертої відміни, як слово стіна, а до другої; суфікс -и- переводить основу іменника
земля до дієслів і творить перехідне дієслово. Префіксальна частина цих слів виражає
тільки словотвірне значення, хоча в дієслові одночасно дає вказівку і на вид.
Примітка. У дієслові суфікс може змінювати і граматичне значення виду. Напри,
клад: заземлити — дієслово доконаного виду, від нього можна утворити за до суфікса -уша- (-юва-) форму недоконаного виду — заземлювати.
Суфіксально-префіксальний б широко використовується для творення імен­
ників, прикметників, дієслів і прислівників.
Суфіксально-префіксальні іменники складають досить численну групу. Вони тво­
ряться від іменникових основ за до префіксів та іменникових суфіксів. Одним
із різновидів виступає словотворення на основі прийменникової словоформи імен­
ника.Суфіксально-префіксальні прикметники творяться від прийменниково-іменнико­
вих форм, від сполучень дієслова з часткою не і, рідш е, в ід б езпри й м енн и кови х форм
— основ дієслів, іменників за до прикметникових суф іксів. Словотвір
Творення суфіксально-префіксальних прикметників
Слово (словоформа), від
якого утворено прикметник Префікс Суфікс Похідний прикметник
атом (без атома) без- -н- безатомний
роса (без роси) без- -ян- безросяний
їм ’я (від імені) від- -н- відіменний
Дунай (за Дунаєм) за- -ськ- задунайський
рядок (між рядками) між- -ов- міжрядковий
з ’їзд (після з ’їзду) після- -ів-, -ськ- післяз ’їздівський
цинга (проти цинги) проти- -отн- протицинготний
земля (серед землі) серед- -н- Середземний
загоїти не- -н- незагойний
оцінити не- -енн- неоціненний
Суфіксально-префіксальні дієслова творяться від основ різних частин мови за
до дієслівних суфіксів і префіксів. Особливо продуктивні відприкметникові
дієслова.
Творення суфіксально-префіксальних дієслів
Слово, що послужило
твірною основою