Зробіть синтаксичний розбір речень: 1.Буває, пригадається в дорозі широких літ разорана межа.
2.О,скільки ласк і невичерпних сил таїш в собі ти ,українська земле!
3.Здається, вогнем чудесним сяють зорі з дніпровських круч.
4.Києве мій! Янтарями живими твій килим вечірній розлитий.

Украинский язык считается самым мелодичным в мире. Она удивляет и восхищает богатством словаря, беспредельностью форм, текучестью. На этом языке были написаны непревзойденные произведения Шевченко, Франко, Леси Украинки, Коцюбинского. Украинское слово живет в песнях моего народа, очаровывая мир поэтичностью, изменчивостью настроений. Оно вводит нас в волшебный мир народных верований, в народное творчество, учит любить родной край, великую Родину.

Украинский язык мощная, глубинная. И каждое слово имеет свой оттенок: грусть, радость, юмор, щедрость, искренность.

Будем беречь красоту и чистоту родного языка. Пусть она наполняет наши души богатством и красотой духовности.

ПЕРЕВОД НА УКРАИНСКИЙ:

Українська мова вважається найбільш мелодійною у світі. Вона дивує і захоплює багатством словника, безмежністю форм, плинністю. Цією мовою були написані неперевершені твори Шевченка, Франка, Лесі Українки, Коцюбинського. Українське слово живе в піснях Мого народу, зачаровуючи світ поетичністю, мінливістю настроїв. Воно вводить нас в чарівний світ народних вірувань, в народну творчість, вчить любити рідний край, велику Батьківщину.

Українська мова потужна, глибинна. І кожне слово має свій відтінок: смуток, радість, гумор, щедрість, щирість.

Будемо берегти красу і чистоту рідної мови. Нехай вона наповнює наші душі багатством і красою духовності.

Риси характеру Марусі Богуславки: добра, відповідальна, турботлива, співчутлива, рішуча, здатна на самопожертву, патріотка
Маруся — проста дівчина-бранка з благородною, чистою душею. Вона не забула своєї вітчизни, народу і прагне врятувати козаків-невільників. Звідси благородні риси і вчинки героїні. Маруся Богуславка не осуджується в думі, хоч вона і «потурчилась, побусурманилась». Навпаки, співець викликає до неї глибоке співчуття у слухачів, наділяє її багатьма позитивними якостями: християнська земля для неї — «наша», Маруся постійно думає про змучених невільників і здійснює свій задум — допомагає їм вирватись з ненависної турецької каторги. Тож Маруся приходить до козаків-невільників, які «тридцять літ у неволі пробувають, божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають», і обіцяє їм на Великдень дати ключі від темниці (саме тоді «пан турецький», її чоловік, має «до мечеті від’їжджати», а їй залишить ключі). Хоч козаки-невольники і не повірили спочатку в щирість наміру Марусі, а стали проклинати її, проте Маруся дотримала свого слова — вона визволила козаків з неволі, хоч сама з ними не захотіла тікати в рідну землю, і не могла вже залишити чужої країни.
Трагедія Марусі в тому, що вона, ставши жінкою турецького хана, не забула батьків своїх, свого рідного краю. Патріотичні почуття десь глибоко озиваються в її серці, і вона відважується на дуже ризикований крок: визволяє своїх земляків-невольників. Таким чином, патріотичний вчинок, який здійснила Маруся Богуславка, свідчить про її велику любов до рідної землі, до українського народу.
Как-то так, писала сама сочинение когда-то думаю тебе много знаю о Маруси ведь мы с одного города как-бы) что не понятно есть переводчик