Святвечір
Найбільшим зимовим святом християн є Різдво. Напередодні цього свята українці відзначають Святвечір. У цей день після першої зорі сідають за стіл. Під святковий обрус кладуть сіно і часник. На столі обов"язково має бути дванадцять страв: кутя, узвар, вареники, пісний борщ, голубці із пшоном, коржі з маком тощо. Після закінчення вечері всі співають колядки. У цей день не можна ні з ким сваритись, слід помиритися навіть з ворогами.
Навесні відзначають такі свята:
Великдень Історія 8 березня День матері Вербна неділя Чистий четвер 7 квітня - Благовіщення Навський Великдень Великодня ніч Страсна п’ятниця 23 травня - Свято ГероївВлітку відзначають такі свята:
23-24 червня - Івана Купала 14 серпня - Свято Маковія 28 червня - День Конституції України Свята княгиня Ольга Святий Володимир Великий Зелені святаВідзначають Масляну, Петривку, День Івана Купала, День Петра и Павла.
7 липня православні християни святкують Різдво святого пророка Предтечі та Хрестителя Божого Івана. За церковними переказами, батьки Івана Хрестителя — Єлисавета й священик Захарія з міста Хеврон. Вони аж до старості не мали дітей, але одного разу під час богослужіння Захарії явився архангел Гавриїл. Він став біля кадильного жертовника й провістив народження в Захарія сина, і син той стане провісником
Захарія спочатку не повірив архангелу, і той його покарав за невіру німотою. Це покарання одночасно було й знаменням, що Гавриїл каже правду. Коли довгоочікувана дитина нарешті народилася, Захарія на папері написав, що її зватимуть Іваном. І німота одразу спала. Його син, Іван став хрестителем.
Народ має свої уявлення про це свято. У цей день Іван Хреститель освятив воду та прогнав злі сили. Народ дав цьому святу свої, так би мовити, неофіційні назви: Іван-травник, Іван-чаклун та ін. Загалом це дуже давнє язичницьке свято, яке було певною мірою переосмислене після запровадження християнства на Русі.
