Охарактеризуйте речення. Задзвонили у Констанці рано в усі дзвони.
Город було засаджено всякою всячиною.
День вечір ніч ранок все біле все тьмяне.
День був ясний сонячний теплий.
Усю кров тобі Вітчизно завжди готові ми віддати.
Блискучий та легкий сніг здається падає на серце прямо.
Недалеко почулося хлюпання а згодом з'явився рибальський човен.
Перед очима слалися поля які буйно поросли бур'янами.

  жили в країні морфології два сусіди: дієслово та прислівник. добре вони жили, дружно, сім'ями товаришували. і була у дієслова красуня донька, а у прислівника – син богатир. і от коли вони виросли, то покохали одне одного та й одружилися. народився у них син, який від батька успадкував незмінність та вміння виконувати роль обставини. а від матері – вид (доконаний і недоконаний) та можливість мати залежні слова (іменники, займенники, прислівники). довго думали батьки над іменем для свого нащадка. мати підкреслювала, що її син – особлива форма дієслова, але й прислівник заявляв про свої права. і врешті-решт вирішили вони назвати сина дієприслівником.

Учебный год начался для меня с радостного события — мама подарила мне новый школьный рюкзак. Я быстро подружился с этим темно-зеленым толстячком с блестящими застежками-глазками. На кармане рюкзака нарисован мой любимый мультипликационный герой — белый динозаврик. Когда я смотрю на него, у меня поднимается настроение.
Каждый вечер я складываю в рюкзак учебные принадлежности, необходимые для завтрашних занятий. Наличие в нем трех отделений позволяет легко найти нужный предмет — тетрадь, учебник или альбом. Ручки, линейку, карандаши и ластик я храню во внешних карманах рюкзака. Мама всегда делала замечание, когда я сутулился, но теперь ей не нужно постоянно напоминать мне держать спину прямо. Стоит только надеть новый рюкзак — и плечи разворачиваются сами собой.
Многие ребята любят кататься на портфелях и сумках с горки или играть ими в футбол, но я свой рюкзак берегу — ведь это мамин подарок.