Поставити розділові знаки, підкреслити відповідними рисками відокремлені члени речення. Надписати поряд вид відокремлення. 1. Сонце показавшись зранку посунуло знову за хмари.
2. Я так довго сидів над Дніпром заколисаний його тишею.
3. Найчастіше смішними виявляються люди позбавлені почуття гумору.
4. Святвечір або Багата кутя суто родинне свято.
5. Спинилась думка на сторінці "Кобзаря" на "Гайдамаках".
6. Потім човен поплив серед водяних квітів поминаючи села.
7. У заволоченому хмарами небі не вгледіти жодної зірки.
8. І ніхто того не чув не знав не бачив опріч Марка маленького.
9. Можна помилятися й маючи вчений ступінь.
10. Люблю теплу весняну пору час пробудження природи від тривалого зимового сну.
11. І пахне раннім сонцем і медком земля легким серпанком оповита.
12. Ось він Дніпро величний і древній народна українська ріка.​

Если бы настоящей дружбы не было, то во всем мире царили погром и но настоящая дружба в нынешнее время редкое явление. можно казаться лучшим другом, но не быть им. настоящая дружба — это прежде всего, уверенность в том, что человек, которого ты считаешь своим другом, не оставит и не предаст в трудную минуту, будет держать в тайне то, что ты ему сказал. вот это самое главное в настоящей дружбе для меня! настоящий друг никогда не посоветует ничего плохого, и будет стараться сделать все, чтобы тебе было лучше.          да, на земле всегда найдется тот, кого можно будет называть настоящим другом. на всей протяженности твоей жизни вы вместе будете преодолевать трудные препятствия на вашем пути, будете всё делать сообща. настоящий друг — это навсегда, чтобы ни случилось! даже если вас разлучит судьба, то на сердце останутся приятные воспоминания об этом человеке!           в моей жизни пока есть два человека, которых я с гордостью могу назвать настоящими друзьями — это инна и настя. чтобы ни случилось, они всегда мне в трудную минуту, давали дельные советы. я им поистине за то, что они есть на земле! я всегда буду помнить, что были такие девчонки!

Добрі справи людей високо оцінювалися за всіх часів. Коли ми говоримо про добрі справи, згадується діяльність тих безсрібників, що їхали за тридев’ять земель рятувати людей від хвороб, учити дітей, допомагати жертвам катастроф і т.п. Добрі справи — це і добродійність багатих людей, що на свої гроші будували гімназії і школи, відкривали і утримували безкоштовні лікарні і будинки для старих, матеріально підтримували таланти і допомагали одержати освіту бідним молодим людям. Але якщо кожен з нас буде відкладати добрі справи до виникнення критичних життєвих ситуацій або до моменту, коли він нагромадить великий капітал, то можна і спізнитися.

 Завершуючи твір, хочу сказати: дуже правильна ця фраза: «Поспішайте робити добро!» Не треба чекати, коли станеш багатим. Добрі справи… Це і добрі слова, і до старим, і підтримка друзів. Задумайся: коли ти останній раз дарував мамі квіти? А коли допоміг їй по господарству? Чи давно відвідував бабусю? Чи дзвониш дідусеві регулярно, чи ділишся з ним своїми проблемами? Чи допоміг молодшій сестрі, коли вона просила тебе про до або відговорився вічною зайнятістю? Чи відвідав хворого друга? Це все і багато чого іншого, мій ровеснику, уже можна робити сьогодні. Не відкладай добрі справи на майбутнє!