Накреслити схему речення, до іть будь ласка

Петрусь (Попельський Петро) - головний герой твору. П. народився в багатій родині поміщика. З народження він був сліпим. Мати, дізнавшись про сліпоту П., намагалася оточити сина зайвою опікою і увагою. Вона прагнула балувати його, пестити і леліяти. Але дядько П., Максим, що втратив на війні ногу, зажадав, щоб до хлопчика не виявляли "дурну дбайливість". На думку Максима, П. повинен був сам пристосовуватися до життя. І в подальшому дядько лишався тяжким і добрим другом хлопчика. Він не дозволяв П. відчувати свою неповноцінність. Герой з дитинства займався музикою, розвиваючи і збагачуючи свій духовний світ. П. виріс повноцінним, духовно багатим і талановитою людиною. В кінці твору він постає перед читачем щасливим чоловіком і батьком зрячого сина. Ставши відомим піаністом, П. заворожує своєю грою величезний зал.

Наша Марічка завжди гне кирпу! Вона - найпопулярніша дівка у нашому класі. Усі хлопці до неї так і липнуть! Ось тільки наш Петрусь ламає списи усім. І правильно робить, я вважаю! Бо наша Марічка просто дає перцю усім дівчатам, щоб тільки завоювати його прихильність.
От, якось стоїть вона і зізнається йому у коханні, та так це було, що тільки її вихваляння й чутно було! Та от іронія долі, він відмовив, та ще й обізвав! Ех, Марічка, Марічка, не розумієш ти, як треба з нашим Петриком поводитись, для тебе це - занадто тонке діло! Сльози навернулись на її очі... Так тут, немов з неба впав по вухо закоханий Андрій! Прийнявся її втішати, відвів подалі від Петруся.Бідна Мариска, він же тепер не відстане, буде думати, що вона його кохає.