5. Визначити рядок у якому всі прислівники утворені префіксальним . А. Спідлоба, передусім, удвоє, ушир.
Б. Помалу, щовечора, деінде, навстіж.
В . Удосвіта, заново, зліва, услід.
Г. Щодалі, абияк, казна-де, чимало.

6. Визначити, у прислівниках якого рядка у процесі творення простої форми вищого ступеня відбувається чергування.
А. Низько, дорого.
Б. Темно, легко.
В. Дешево, хитро.
Г. Світло, гостро.

7. Дієприслівник недоконаного виде вжито реченні:
а) Поруч дзюркотів струмок, стрибаючи по камінню.
б) не почавши, не закінчиш.
в) стогне завія до рання, зламавши об ліс крило.

10. Дієприслівниковий зворот вжито в реченні (розділові знаки пропущено):
а) Не подумавши і кілочка не затешеш
б) Отак сплелись життя і пісня переливаючись в одне.
в) Старий Захар усміхаючишьлежав на мураві.

До іть будь-ласка

"Грайливий вітер"

На дворі - осінь ... Дні такі різні:то холодний, з дощем і похмурим небом, теплий, з ошатними урочистими деревами і з сяючими, як вітражі, різнокольоровими листям, разносимыми повітряними потоками по проспектах вулицях ... над парками і будинками ... за межі міста ... над полями ... Де вони лягають на землю, втомлені від польоту, але грайливий вітер знов підхоплює їх і, сяючи, як золоті монети, разом з повітряними павутинками і райдужними краплями дощу, вони пливуть в долонях вітру і він шепоче їм:" Дивіться, як прекрасна наша планета ... Як вона красива ... І ви - частина цієї краси. Так летите ж і устилайте сяючою осінньої парчею і м'якими квітчастими теплими килимами землю, прикрашайте і бережіть її, щоб навесні знов зазеленіла трава, розквітли перші квіти ... і дерева, коріння яких ви захистите себе від холоду, знову відповіли б на заклик весни і огорнулися прекрасною листям і все стало б теплим, яскравим і красивим!" Посміхаючись, вітер надуває щоки, обережно дме ... і золотий вихор зорепадом здіймається і повільно планує в повітряних потоках на землю ... А вітер махає услід листю долонею і шепоче:" До наступної весни ... До зустрічі ... ) "

"Грайливий вітер"

На дворі - осінь ... Дні такі різні:то холодний, з дощем і похмурим небом, теплий, з ошатними урочистими деревами і з сяючими, як вітражі, різнокольоровими листям, разносимыми повітряними потоками по проспектах вулицях ... над парками і будинками ... за межі міста ... над полями ... Де вони лягають на землю, втомлені від польоту, але грайливий вітер знов підхоплює їх і, сяючи, як золоті монети, разом з повітряними павутинками і райдужними краплями дощу, вони пливуть в долонях вітру і він шепоче їм:" Дивіться, як прекрасна наша планета ... Як вона красива ... І ви - частина цієї краси. Так летите ж і устилайте сяючою осінньої парчею і м'якими квітчастими теплими килимами землю, прикрашайте і бережіть її, щоб навесні знов зазеленіла трава, розквітли перші квіти ... і дерева, коріння яких ви захистите себе від холоду, знову відповіли б на заклик весни і огорнулися прекрасною листям і все стало б теплим, яскравим і красивим!" Посміхаючись, вітер надуває щоки, обережно дме ... і золотий вихор зорепадом здіймається і повільно планує в повітряних потоках на землю ... А вітер махає услід листю долонею і шепоче:" До наступної весни ... До зустрічі ... ) "