Спишіть, виділяючи комами вставні слова і речення. Вставні слова і речення підкресліть.
1. Я мабуть мину, як я до вокзалу їхав. По-перше це для вас не дуже
цікаво, а по-друге я не їхав, а йшов. Отже за той час враження не було ні-
якісінького. 2. Власне кажучи щороку відкриття полювання буває двічі ...
Полювання як бачите не якась там легковажна дурничка, не дрібничка ...
3. Справді серед великого лану озимої пшениці стоїть сірий звір. Звір ви-
дать не дуже полохливий, бувалий звір, бо не видно, щоб дуже нервувався.
4. Та й не тільки цим славна річка Оскіл, а славнa вона найбільше тим,
що водиться в ній дуже рідкісна риба верезуб. А може й не верезуб, а
щось інше... Ну бог з ним хай плаває. Полювали ми значить, полювали там
дикі качки, довгенько щось полювали та й заполювали дику гуску-казарку.
Правду, як завжди, казавши дика гуска ота повз нас і не летіла, і не пли-
вла, проте ми її заполювали. 5. Випадково ясна річ може на вас налетіти
табун гусей, випадково іноді можете навіть натрапити на гусячу зграю, але
що то за полювання, коли воно випадкове.​

Объяснение:

Тема: зображення життєрадісного настрою, ніжного ліризму та оптимізму  ліричної героїні

Головна думка: заклик бути життєлюбом та оптимістом («Пролітаю між людьми похмурими»)

Провідний мотив: радіти кожній миті та дивитися на труднощі оптимістично, щоб життя не було похмурим (прагнення переповнити кожну мить життя)

Рід літератури: лірика

Вид лірики: громадянська (патріотична)

Збірка: «О краю мій» (1999)

Жанр: вірш

Художні засоби

Епітети: безжурний вітрогон, людьми похмурими

Персоніфікація: «радість тулиться»

Метафора: «поле перед нами стелеться», «пролітаю між людьми», «козачка вдаряю»

Порівняння: «радість..., як безжурний вітрогон-хлопчина», «рветься, як метелиця, ніби поле перед нами стелиться, ніби зникли авта й мотоцикли»

Повтори (анафора, єдинопочаток): «Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли авта й мотоцикли».

Риторичний оклик: «І сама я на ногах не встою … Бо хлопчина не дає спокою!»

Кількість строф: три

Вид строфи: катрен (чотиривірш)

Римування: кільцеве (АББА)  

Рими: причина – хлопчина, вулицю – тулиться, звикли – мотоцикли, метелиця – стелиться, встою – спокою, похмурими – мурами  

Композиційна будова вірша

1 До мене радість тулиться (життєрадісність знаходити в житті)

2 Ніби поле перед нами стелиться (оптимізм потребує широкого поля для діяльності та допомагає долати труднощі)

3 Пролітаю між людьми похмурими (всеперемагаюча життєва радість і оптимізм проти сірості)

Віршовий розмір: п'ятистопний хорей з пірихієм.

Объяснение:

Тема: зображення життєрадісного настрою, ніжного ліризму та оптимізму  ліричної героїні

Головна думка: заклик бути життєлюбом та оптимістом («Пролітаю між людьми похмурими»)

Провідний мотив: радіти кожній миті та дивитися на труднощі оптимістично, щоб життя не було похмурим (прагнення переповнити кожну мить життя)

Рід літератури: лірика

Вид лірики: громадянська (патріотична)

Збірка: «О краю мій» (1999)

Жанр: вірш

Художні засоби

Епітети: безжурний вітрогон, людьми похмурими

Персоніфікація: «радість тулиться»

Метафора: «поле перед нами стелеться», «пролітаю між людьми», «козачка вдаряю»

Порівняння: «радість..., як безжурний вітрогон-хлопчина», «рветься, як метелиця, ніби поле перед нами стелиться, ніби зникли авта й мотоцикли»

Повтори (анафора, єдинопочаток): «Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли авта й мотоцикли».

Риторичний оклик: «І сама я на ногах не встою … Бо хлопчина не дає спокою!»

Кількість строф: три

Вид строфи: катрен (чотиривірш)

Римування: кільцеве (АББА)  

Рими: причина – хлопчина, вулицю – тулиться, звикли – мотоцикли, метелиця – стелиться, встою – спокою, похмурими – мурами  

Композиційна будова вірша

1 До мене радість тулиться (життєрадісність знаходити в житті)

2 Ніби поле перед нами стелиться (оптимізм потребує широкого поля для діяльності та допомагає долати труднощі)

3 Пролітаю між людьми похмурими (всеперемагаюча життєва радість і оптимізм проти сірості)

Віршовий розмір: п'ятистопний хорей з пірихієм.