2. Переписати речення, поставитн, де потрібно, розділові знаки, підкреслити відокремлені члени речения (Означення, додатки, прикладки) 1. Надію ніжністю зігріту в пучечки зв'язую малі. 2. Дівчата заквітчані яскравими вінками йшли до річки. 3. Задоволені й усміхнені вони поверталися зі стадіону додому. 4. Щасливиця я маю трохи неба і дві сосни в туманному вікні. 5. Усі прийшли в школу за винятком Миколи який захворів і залиипився вдома. 6. Окрім кімнат для навчання й відпочинку споруджено літній і зимовий басейн. 7. Микола замість панського лану вийшов на свое поле. 8. У лісі бродив туман підзолочений сонячним промінням.​

На моїй батьківщині дуже багато різноманітних традицій. Одна з них-хліб і сіль. Жінки в родині пекли величезну хлібину, часто прикрашали різними візерунками, а зверху клали сіль. Потім це підносили довгоочікуваному гостю або просто шанованій людині. В українській родині головний завжди чоловік, який повинен захищати і годувати свою сім'ю. Часто в будинках можна зустріти рушник, прикрашений найяскравішими нитками і квітами. Раніше господині іноді змагалися в тому, чий же рушник краще. Пізніше їх розвішували по всьому будинку, а ще рушник, на якому зображені червоні маки, мати дова синові, коли він йшов на війну або створював власну сім'ю.
(прости, больше не помню) )

Відповідність між односкладними реченнями та їх видами:
1) Односкладне неозначено-особове. - Г. У горах оголосили надзвичайний стан.
2) Односкладне означено-особове. - Б. Любіть Україну всім серцем своїм.
3) Односкладне узагальнено-особове. - В. Голу вівцю не стрижуть.
4) Односкладне називне. - А. Сині гори. Долина.

40. Відповідність між складнопідрядними реченнями та видами їх підрядних обставинних:
1) Обставинне мети. - Б. Щоб добре жити, треба працю любити (Нар. творчість).
2) Обставинне дії. - В. Як дбаєш, так і маєш (Нар. творчість).
3) Обставинне місця. - А. Де кров текла козацькая, трава зеленіє (Т. Шевченко).
4) Обставинне допустове. - Г. В пустелі стояла спека, дарма що був тільки квітень (Ю. Яновський).

41. Відповідність між реченнями й назвами відокремлених членів, якими ускладнено ці речення:
1) Відокремлене означення. - В. Сповнений любові, я іду по вулиці вузькій (В. Сосюра).
2) Відокремлена прикладка. - Г. Ягід навколо, особливо дикої малини, була сила-силенна.
3) Відокремлена обставина. - Б. Усяка пташечка, радіючи, співала (Б. Грінченко).
4) Відокремлений додаток. - А. Старий ніякої роботи не признає, окрім пасіки (О.Гончар).

*Уточнювальна відокремлена обставина:   Д. Тут, в полонині, небо накриває безлюдні простори (М. Коцюбинський).

42. Відповідність між фразеологізмами та їх правильними тлумаченнями:
1) Душі не чути. - А. Самовіддано любити.
2) Підсунути свиню. - В. Зробити неприємність.
3) Бігати як курка з яйцем. - Б. Приділяти незаслужену увагу.
4) Укрутити хвоста. - А. Приборкати, домогтися послуху.