1) В То було дитинство, і пахло воно молоко
2)БПовні вуха маю того дивного гомону поля, того шелесту шовку, того безупинного пересипання зерна.
3)Г Він знову бачив Марічку, її миле обличчя, її просту і щиру ласкавість, чув її голос, її співанки.
4)В Червоні паруси неба згорталися і спадали слідом за сонцем кудись у чорну прірву.
5) Г Старезні дерева стоять обіч дороги і пахнуть: хлібом, вощиною і медами.
6) А Люби мене, моє серце найду свою долю.
7) В І знову все стихло здавалося навіки.
8) Б 2;
9) А Оцих тополь приречений кортеж довічно супроводить Україну і традиційні верби і калина все батьківське але й синівське теж;
10) Г Нам здавалося наче з дерев сиплеться золотий дощик осені.
11) Б Хлопець я молодий і, на думку багатьох дівчат, навіть, симпатичний;
Вінок — це, передусім, оберіг, таке значення він має в багатьох народів. Це також символ жіночого начала, дівування та дівочої цнотливості. Загалом, вінок — знак життя, долі, життєвої сили, досконалості й перемоги життя над смертю.
Звичай плести вінки навесні поширений був в усьому індо-арійському світі. Вінки вдягали дівчата, ними прикрашали на свята родючості худобу, їх клали на могили родичів. Вінок із безліччю квітів в уявленнях давніх греків мав Зефір — бог західного вітру. Цей вінок символізував життєдайну силу вітру.
