Складіть речення за схемою схема: __ = - - - і - - -

​

Ясний зимовий день. Сонце світить сліпуче яскраво. Навколо все білим-біло. М'який пухнастий сніг рівним шаром покрив землю. Сніг всюди: на лавках, на дахах будинків, на деревах. Дерева стоять у снігу, немов яблуні в цвіту. Білі-білі. І тільки подекуди видніються червоні кетяги горобини. Під ряботинням багато пташиних слідів. Ворони, снігурі, синиці прилітають подзьобати ягоди. Дуже ошатна під шапками снігу ялина. У чистому повітрі пахне хвоєю. Красів зимове вбрання і у берізок.Холодно. Під ногами скрипить сніг. З труби маленького запорошеного снігом будиночка в небо стовпом йде дим. День морозний. Мороз скував кригою річку. Хлопці з радісними криками, розмахуючи руками, спускаються на санках з крутого берега річки. Їм не страшний мороз. Їм весело. А сніг блищить на сонці, іскриться, переливається.Але зимовий день короткий. Непомітно і швидко настануть сутінки. Або ось.З ранку світить яскраве сонце на блакитному чистому небі. Сніг переливається різнобарвною веселкою, легкий морозець. У такий день приємно стати на лижі і піти в зимовий казковий ліс. Тут надзвичайно тихо. Таємничо стоять ялини, закутані в теплу білу шубу зі снігу. Дмухнув легкий вітерець, з найближчою гілки осипався сніг. Пролетіла велика ворона і змахнула сніг на доріжку. Я йду вздовж узлісся і насолоджуюся цією суворою і казковою красою. Здається, все завмерло навколо, але це оманливе враження. Десь на верхівці сосни метушиться білка, далеко заєць-біляк. Зима диктує свої закони, але життя не зупиняється ні на хвилину, мешканці лісу зайняті своєю повсякденною роботою. Я теж іду додому - пора готуватися до навчальної тижня. Розпал зими. Холодно, вітряно. Як добре, що сьогодні неділя і не треба нікуди виходити. Я підійшла до вікна, щоб подивитися температуру на градуснику. Мінус десять. Навіть поежілась, подумки уявила, як пробирає до кісток цей пронизливий вітер. У нас під вікном росте горобина. Вона помітно розгойдується під натиском вітру. Раптом її обліпила зграя снігурів. Вони діловито розсілися на гілках, озирнулися навкруги і стали клювати яскраві соковиті ягоди. Дерево велике, яскраво-червоних кистей достаток, тому птахи не метушаться, всім вистачає. Наклювали вдосталь, снігурі вип'ятили яскраво-червоні грудки, як на виставці. Ймовірно, вони чекали команди ватажка. Відпочивши після рясного обіду, птахи відлетіли. А я здивувалася - дерево було сіре, не залишилося жодної червоної грона. Як добре, що є такі зимові їдальні для наших птахів!

НАЙГАРНIША МАМАВипало совеня iз гнiзда та й повзе лiсом.Побачили птахи малого- некрасивого.Питають дивуючись:-Хто ти такий,,-Я-совеня- вiдповiдаэ.-Я випало з гнiзда.не вмiю ще лiтати.Я шукаю маму.-Хто ж твоя мама,-питаэ соловей.-Моя мама-Сова.-гордр вiдповiдаэСовеня.-Яка ж вона.-питаэ Дятел.-Моя мама найгарнiша.-Розкажи яка вона.-питаэ Дрiзд.-Унеiголова.вуха. й очi такi.як у мене -вiдповiдаэ Совеня.-Ха-ха-ха!-зареготали Соловей.Дятел i Дрiзд.-Та ти ж потвора.Виходить й твоя мати така потвора.-Неправда!- закричало Совеня.-Мама в мене найгорнiша.Почула крик Сова .прилетiла. взяла Совеня за лапку й повела до рiдного гнiзда.