Списати речення, розставити розділові знаки. Підкреслити граматичну основу. Вказати вид речення; засоби зв’язку та смислові зв’язки між частинами складносурядного речення. Намалювати схеми тільки до складносурядних речень.
Дмухнув вітер понад ставом і сліду не стало.
Хай вітер дерева колише й співають в садах солов’ї!
Він хотів одразу встати але штурман наказав відпочивати.
То пронесеться над болотами чайка то промайне бистрий баркас.
Встала й весна чорну землю сонну розбудила уквітчала її рястом барвінком укрила і на полі жайворонок соловейко в гаї землю убрану весною вранці зустрічають.
Чи може щось наплутано віками і атом вручено нам безрозсудно рано?
Нічна звивається стежина зітхає море віддалік дурман акацій парком лине роса голубить квітів лик…
Не то осінні води шуміли не то вітер бився в заломах провалля.
Посеред туману застережливо гукали кораблі й інколи лунав шаленіючий дзвін.
Низенький чоловік махнув рукою і машина зупинилася від’їхавши трохи вперед.
Хмари були світлі і усміхнене сонечко лоскотало волосся але за обрієм насувалась грозова хмара.
На порозі стоїть бабуся навкруги тиша скрізь ясно з поля вітерець віє з гаїв холодок дише…
Объяснение:
Одного разу Василько, Іванко, Сергійко та Марійка вирішили піти у ліс, погуляти.
Ось вони прийшли. Друзі взяли з собою пікнік та почали їсти. Враз з кущів вилізли малятка - звірятка це зайчики - побігайчики, лисичка - сестричка та вовчик - братик, а ще зверху на гіллі сиділи пташки.
Сергійко взяв камінець і почав кидати у птахів, а Марійка, Іванко та Василько почали скріз розкидувати сміття. Звірі це все бачили, а ж раптом зайчики кажуть:
- Чому ви розкидуєте сміття? Вам що це подобається?
- Хто це заговорив? - Здивувалися діти.
- Це ми, зайчики - побігайчики!
- Чого вам треба? - Запитав Сергій.
- Ми хочемо щоб ви перестали смітити! Ви забрудняєте ліс! - Так так! - підказала лисичка. - Ми не хочемо усе своє життя жити в цьому бруді!
- Ну добре! - Сказали друзі та почали збиратися.
Ось було б так, як би звірі могли говорити!
