Скласти план цього тексту Відкриття
рентгенівських променів

8 листопада 1895 року професор фізики Вільгельм Рентген випадковим чином відкрив промені невідомого походження, які він назвав X-променями і які згодом були названі його іменем. Це відкриття зробило значний внесок в розвиток фізики та хімії і разом з іншими відкриттями свого часу змінили багато положень класичної фізики.

Найбільш ранні дослідження променів, нині відомих як ренгенівські, датуються 1880 роком, коли англійський фізик Вільям Крукс разом із своїм асистентом німцем Йоганном Гітторфом під час вивчення процесів проходження електричного струму через розріджені гази виявив, що фотопластини, розміщені біля газорозрядних трубок, "засвічуються" або містять якісь незрозумілі обриси і тіні. Не знайшовши причину цього явища, вони не стали його досліджувати.

Вільгельм Рентген

У 1877 році, український фізик Іван Пулюй, професор Празького технічного університету, експериментуючи із газорозрядними трубками низького тиску власної конструкції також виявив аналогічне явище і на початку 1896 року зробив доповідь в Празькому політехнікумі і цього ж року опублікував у французьких та британських наукових журналах високоякісні рентгенівські знімки різних предметів, скелету жаби і дитячої руки. Будучи особисто знайомим з Рентгеном за спільною роботою в Страсбурзі у професора А. Кундта, Пулюй вів з ним наукову переписку і важко переживав славу Рентгена.

У 1888 році X-промені виявив і німецький фізик Філіп фон Ленард, який вивчав можливість проникнення променів, які виникають у катодних трубок, за їх межі у повітря і їх здатність променів проникати крізь різні матеріали. Своє відкриття він опублікував у 1893 році в американській газеті The San Francisco Examiner у статті під назвою "Фотографії, зроблені в темноті".

Вільгельм Рентген зазвичай вважається першовідкривачем X-промені завдяки тому, що він їх першим став систематично вивчати. X-промені були відкриті випадково 8 листопада 1895 року, коли Рентген включив щільно закриту чорним папером катодну трубку і помітив, що кристали платиноціаністого барію, які лежали поруч почали світитися зеленуватим кольором. Кілька разів включаючи і відключаючи катодну трубку, Рентген встановив однозначну закономірність і присвятив свої подальші дослідження виявленню природи невідомого явища. Він виявив, що невідомі промені виникають в місці зіткнення катодних променів з перепоною всередині трубки і здатні проникати через непрозорі матеріали, не відбиваючись і не заломлюючись.

З до спеціально сконструйованій електророзрядній трубці Ретген встановив, що невідоме випромінювання засвічує фотопластини завдяки іонізації навколишнього повітря. Він також був першим, хто зробив перші знімки в X-променях. 28 грудня 1895 року Вільгельм Рентген опублікував свої дослідження в журналі фізико-медичного товариства міста Вюрцбург. Досить швидко рентгенівські промені знайшли застосування у медицині — вже 11 січня 1896 року англійський лікар Джон Едвардс з Бірмінгему застосував ренгенівський знімок для пошуку голки, що застрягла під шкірою пацієнтки, а в лютому цього ж року Гілман Фрост з Дортмундського коледжу — для правильного лікування перелому. При цьому він використав катодну трубку професора Пулюя, яка, як виявилось, була єдиною з відомих на той час, що давала інтесивне ренгенівське проміння.

За своє відкриття в 1901 році Вільгельм Рентген отримав першу Нобелівську премію з фізики, за якою відмовився їхати в Швецію, зіславшись на зайнятість і отримав її поштою. Будучи скромною від природи людиною, він відмовляся називати відкрите ним випромінювання своїм іменем, відмовився від дворянського титулу, а з початком Першої світової війни віддав всі свої заощадження, включаючи Нобелівську премію, уряду Німеччини​