Як(би), казна(де), аби(хто), немов (то), поки(що), скільки(но), (де)коли, будь(як), як(от), так(то), хтозна коли), спи(но), деякі), щобсь), мов(би), ніби(то), те(ж), от(же),
казна(який), хіба(що), таки(знав), ні(3)ким, де(про)кого, тільки(но), пішов(таки), спі-
вай(бо), не(в)же, все ж таки, якось(то), чим(би)то.

раскрыть скобки . ​

Скільки існував наш народ, стільки вкладав він свою мудрість, прислів'я і приказки. У них вся сила народного розуму, у них і заповіт нащадкам про те, як себе вести за життям і людьми, і роздуми над важливими вічними питаннями.

Знайомлячись з народними прислів'ями та приказками, я відзначив для себе, що вони зачіпають усі теми, які тільки можуть бути цікаві людині: є приказки про Батьківщину, про природу, про працю, про гроші, про здоров'я і хвороба, добро і зло, життя і смерть, про сім'ю. Не знайдеш і слів, щоб висловити всю глибину людської мудрості, яка прихована в таких коротких висловах! Мені сподобалися приказки та прислів'я, присвячені темі кохання. У них наших предків щодо цього вічного почуття, і норми народної моралі.

Объяснение:вроде норм

1. Боярські слуги від півночі звивалися, приготовляючи для гостей їду на цiлий день, наповнюючи шипучим медом i яблучником подорожнi боклаги. 
2. Тухольськi пасемцi й собi готовились, острячи ножi та тесаки, обуваючи мiцнi жубровi постоли i складаючи в невеличкi дорожнi бисаги печене м'ясо, паляницi, сир i все, що могло понадобитися в цiлоденнiй труднiй переправi. 
4. Опинившися на тiм важнiм, хоч дуже небезпечнiм плаю, Максим Беркут велiв товариству на хвилю розложитися i спочити, аби набрати сил до трудного дiла
4. Мирослава впала на ноги, не попускаючись своєї зброї.
5. Раптом медведиця вхопила в переднi лапи великий камiнь i, зводячись на заднi ноги, хотiла шпурнути ним на Мирославу.