Списати, поставити розділові знаки, визначити
вид звертання (поширене, непоширене), у
першому та другому реченні підкресліть
усі члени речення.
1.
Діти сидіть за столом рівно.
2.
Дякую тобі сину за твою доброту.
3.
Тренуйся щодня спортсмене якщо хочеш
перемогти.
4.
Добрий вечір тобі пане господарю.
5.
Ой , не шуми журливо темний гаю.
6.
А чи скоро брате Іване ми прийдемо
додому?
7.
Ти знаєш друже милий яка весна красива?

Що таке поширене пропозицію? Таким питанням буде задаватися рано чи пізно будь-який школяр. Для чого потрібно це знання? Найголовніше, для морфологічного аналізу.
Що таке поширене речення: характеристика.
Отже, як визначається поширеність пропозиції? По-перше, відразу ж відзначають усі граматичні основи, далі знаходять другорядні члени речення. Якщо вони присутні, то пропозиція називають поширеним, якщо ж ні – непоширеним. Це дозволяє зробити висновок про те, що поширена пропозиція – це пропозиція, яка складається з граматичної основи і доповнюють її другорядних членів. «Пішов сніг» – це нерозповсюджене пропозицію, а ось «вчора пішов сніг» – поширене. Є ще одна тонкість.
При питанні: «Що таке поширене пропозицію?» багато хто забуває, що бувають граматичні основи, що складаються тільки з одного члена. У таких випадках пропозиція також може бути як поширеним, так і непоширеним. Наприклад, «Ранок» – це нерозповсюджене, а «Холодний ранок» – поширене. Також подібні труднощі можуть виникнути при визначенні типу неповних речень, де опущений-якої головний член. Як правило, в подібних пропозиціях його легко можна відновити. Наприклад: «Я люблю полуницю, а Андрій – малину». У другій граматичній основі відсутній присудок, але при цьому присутній додаток «малину», отже, така пропозиція можна назвати поширеним.
Пропозиція з різними видами зв’язку відразу ж, автоматично, можна називати поширеним пропозицією, так як в таких випадках доповнюючими і розкривають сенс головної частини є залежні члени в реченні. Не варто також плутати такі поняття, як «просте речення» і «нерозповсюджене пропозицію». У першому випадку присутня тільки одна граматична основа, причому вона може бути ускладнена причетними оборотами, визначеннями, порівняльними або дієприслівниковими оборотами. А нерозповсюджене пропозиція може включати в себе кілька граматичних основ, які можуть бути нічим не ускладнені. Наприклад: «Кіт, ніби спав біля дверей, підморгуючи оком, пильно гав за нами». Цей приклад є простим поширеним пропозицією, так як тут є тільки одна граматична основа «кіт гав». А ось наступний буде представляти собою складне нерозповсюджене пропозиція: «Ніч настала, місяць сховалася, коники затихли». Тут є три граматичні основи, які нічим не ускладнені, тому пропозиція нерозповсюджене складне. Таким чином, для початку потрібно чітко визначити, скільки ж граматичних основ містить в собі фраза і чи є другорядні члени.
Що таке поширене пропозицію? Відповідь на це питання можна знайти в цій статті. Визначення граматичних властивостей обов’язково потрібно при вчиненні морфологічного розбору пропозиції, саме тому слід знати і розрізняти їх.

Кажуть, що обличчя — дзеркало душі людини. І це справді так. Я переконуюсь у цьому, коли дивлюся на свого товариша. Його привітне відкрите обличчя завжди випромінює якусь доброзичливість. На вигляд він звичайний хлопець. Обличчя довгасте, худорляве, засмагле на сонці. Високий лоб, зверху до якого легенько прилягає зачесане набік коротко підстрижене густе чорне волосся. Ніс прямий. Широкі чорні брови розлітаються на переніссі, мов у польоті пташині крила. З-під них дивляться великі круглі сині, як літнє небо, очі. Погляд їх розумний, добродушний, прямий і відвертий, 

як у кожної чесної людини. Та досить якоїсь навіть найменшої несправедливості, як погляд різко міняється. Очі стають гнівними і пронизливими. 

Товариш мій середнього зросту, широкий у плечах, дужий, спритний, витривалий, бо постійно займається спортом.