Чекає дощ зірватися щомиті Дощі дуже різні в різні пори року. Я особливо люблю літні дощі, після яких часто в небі з'являється веселка. А ще я люблю гати за тим, як збирається літній дощ. Поступово скупчуються хмари, небо темніє, іноді аж до свинцево-сірого кольору. І ось наступає час, коли дощ може зірватися у будь-яку секунду. Це дуже чітко відчувається: у повітрі наступає якась незвична тиша, змовкають птахи, не видно метеликів та бджіл - вони всі перед дощем ховаються. Аж раптом на небі сяє блискавка, гуркотить грім... і ллється з неба потік води - злива. В таку погоду найкраще бути дома, у вікна гаючи за дошем.
Сьогодні небо таке насуплене, як бабуся Ірина в той день, коли я розбила її улюблену вазу. Вона цілий день мене заспокоювала і казала, що все добре, а сама ходила засмучена. Так і небо, ніби лякало своїм виглядом усе навколо. Хмари повільно, але впевнено затягували обрій. З кожною хвилиною ставало все темніше і темніше. І ця тиша... ця пронизлива тиша врізалась у вуха. І ось запахло дощем, цей запах був чудовий , здавалося, що до нього можна було доторкнутись, попробувати на смак такий він був густий і освіжаючий водночас. Нарешті впали перші важкі краплини дощу! Земля жадібно вибрала цей нектар, що падав прямісінько з неба.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
