У котрому рядку правильно посднано іменники з числівниками? А) півтори доби, двое разів, п'ять з половиною тонн;
Б) троє дівчат, двадцять чотири листа, вісім лірів;
В) шістдесят тисяч тонн, чотири львів'янина, обидва сини,
1) одна друга гектара, десять помідор, півтори сторілки;
Д) три міністри, дев'ять харків'янинів, двадцять одна так
14. У котрому рядку правильно поєднано іменники з числівниками?
А) сімнадцять градусів, семеро телят, багато апельсин;
Б) п'ять слів, сім кореспондентів, тридцять чотири зошита;
В) півтора гривня, три з половиною дні, четверо дівчат,
1) десятьох студентів, сто спортсменів, шість тунелів;
д) п'ятнадцять відсотків, три кавуна, одна сьома метра.
15. У котрому рядку правильно поєднано іменники з числівниками?
A) чотири пароплави, шість десятих кілограмів, багато слів;
Б) п'ятеро знавців, двадцять п'ять грам, три обличчя;
В) півтора кілометра, обидва рецензента, сiм тонен;
1) троє кошенят, нуль цілих шість десятих відсотки, два будинки;
Д) четверо курчат, шість доповідей, п'ятдесят два зошити.
305
ДО ІТЬ БУДЬ ЛАСКА СЬОГОДНІ ТРЕБА ЗДАТИ​

Осінь була суха, небо зоряне. Ледве блищала здалека тоненькою смужкою річка, темнів гай. Сонце тільки зійшло. Садок був уже пожовклий. Нога м’яко ступала по опалому листю, шелестячи сухим шелестом. Повітря було напоєне пахощами від того листя. І ці пахощі, і трохи холодне повітря, і червоне ще сонце бадьорили.У невеличкому круглому гайку було так само, як і в садку: жовто і напівмертво. Видно було, що за кілька часу й цього не буде, сніг укриє все, і все буде мертве. Та дарма! Зараз звідусіль віяло свіжістю, бадьорістю, силою. Це мертве віщувало незабаром живе.Те живе, що має прийти, що неодмінно мусить прийти, чулося в усьому: і в цьому свіжому повітрі, і в тому вічноосяйному сонці, і навіть у цьому жовтому листі, що, зогнивши, мусило дати початок новому буйному життю. Ні-ні, це була не смерть, а відпочинок — відпочинок здоровий, свіжий

Зазвичай ми з батьками не проводимо багато часу, але приготування улюбленної страви у нашій сім'і, ніби стародавній ритуал.
Картопля по-французьки - мамина корона страва адже саме вона є визітівною карткою нашої родини. 
Спочатку, я і брат, як завжди, повинні чистити багатсько бульби, бо це, на мій погляд, те - чим батько займатися не бажає. Голова нашої маленької кулінарної династії підготовує м'ясо для страви, мамця намащує його різноманітними спеціями та приправими, а потім ставить до холодильника.
Нарізка картоплі ось, що ми зазвичай робимо разом. Кожен з нас бере ніж, починаючи нарізати овоч, мовби на конкурс краси. Інколи Микола та я змагаємося на швидкість.Батько часто сварить нас за це!
Викладуючи картоплю на протевень, мама щедро змащує її соусом и гірчиці та майонезу. Наснусне у черзі м'ясо, яке батько файно  відбиває і відправляє до купи в бульбу. Брат натирає велечезну тарілки сиру, зазделегідь готуючи "шапку" страві. Викладаю останній шар я, ставлячи заразом  картоплю по-французьки в духовку.
Цю страви ми готуємо майже кожну неділю. Мені дуже подобається це дійство, бо кожен член родини розповідає свої новини, що відбулися з ним. 
На мій погляд, роблячи щось разом, ми гуртуємо сім'ю.