ТЕСТ Другорядні члени речення

2. Обставина причини є в реченні
А З кохання плакав я, ридав.
Б Вкраїну з краю в край проходили боями.
В Ключі від щастя у ваших же руках.
Г І синявою молодою сповняється ущерть душа.
Д Аж ось ринуло від сходу ясне проміння.

4. Виділене слово виступає непрямим додатком у реченні
А Віщують сині береги красу і щастя небувале.
Б Не випив кави, не з’їв тістечко.
В Сонце доходило до спокою, червоним світлом обдаючи землю.
Г Я не боюся жахів війни, я боюся зради.
Д Я п’ю тебе, мій золотавий трунок із щастя троянд.

5. Неузгоджене означення, виражене інфінітивом, є в реченні
А Чи доводилося вам бути на морі?
Б Черниш наказав розвантажити коней.
В Порива мене палке бажання послухати гірської гущі гомін.
Г Він співак і не хотів жертвувати своїм голосом.
Д Далеко-далеко від скелі почали пінитися хвилі.

6. Прямий додаток є в реченні
А І все то те, вся країна, повита красою, зеленіє, вмивається дрібною росою.
Б Над річкою село з білими хатками та вишневими садками.
В Пишні левади пропахли медовим ароматом.
Г Де нема святої волі, не буде там добра ніколи.
Д І раптом вітер стрибнув угору, підняв дикий і шалений рев.

8. Узгоджене означення є в реченні
А І квіткою, й калиною цвісти над ним буду.
Б Не треба правду говорить цвітасто.
В Лискуче срібло роси починає тремтіти синім туманцем.
Г Кава по-турецьки заполонила зали готелю.
Д Вік звікувати – не в гостях побувати.

9. Виділене слово є таким членом речення
Опівночі айстри в саду розцвіли.
А підмет
Б присудок
В обставина
Г додаток
Д означення

10. Виділене слово є таким членом речення
Яка ж ти прекрасна, земле, в промінні сонця.
А підмет
Б присудок
В обставина
Г додаток
Д означення

11. Обставина місця є в реченні
А З голоду та холоду і півень не співає.
Б Благословенна кожна мить життя на цих всесвітніх косовицях смерті.
В Вдень піднялася піщуга й засипала грядки.
Г Написати добру пісню – щастя для поета і музиканта.
Д Вдалині, край села, висить синя мла.

12. Обставина часу є в реченні
А Од переляку на його обличчі виступив холодний піт.
Б Я тут колись бродив між лепехою і спочивать сідав на купині.
В Час летів, немов на крилах, і, мов сон, життя минало.
Г 3а стінами міста протікала річка Почайна, а за смугою піску лежав стомлений спекою Славута-Дніпро.
Д Ні, то на хаті спросоння клацнув дзьобом лелека.

16. Додаток виділено в реченні
А Море било й гризло його, як прибережну скелю.
Б Одні тільки бажання творити добрі діла й зосталися при мені на все життя.
В Думи народу України, висловлені нашими геніями, ні в огні не згоряють, ані у воді не тонуть.
Г На площу вискочив осідланий кінь без вершника.
Д У млині стояв теплий, приємно солодкуватий запах свіжої кукурудзяної муки.

20. Обставину дії вжито в реченні
А Тепер іду я без дороги, без шляху битого.
Б Наперед вийшов велетень-рибалка, він ніс жмут мотуззя.
В А длівчина-сиротина у наймах марніє.
Г Тоді загорілися іскри в чорних очах красеня-юнака.
Д Одразу за парканом нашого двору починається велике узлісся.

22. Означення виділено в реченні
А Залишив Грицько думку вернутися повесні додому.
Б Капуста – то гарна, та качан гнилий.
В Вченому світ, а невченому тьма.
Г Хоч буйна трава, та не для мого вола.
Д Жито гарне, та день малий.

Відповідь:

- Доброго ранку, діти

- Доброго ранку, Маріє Олександрівне

- Діти, чи знаєте ви щось про другорядні члени речення?

- Так, їх існує тільки три. Це додаток, означення , обставина,- віповів учень на запитання вчительки

- Так, ти правий. Другорядні члени речення поділяють на три типи: додаток, означення, обставина. Додатком називається другорядний член речення, що означає предмет, на який спрямована дія або розповсюджується стан чи ознака, і відповідає на питання непрямих відмінків кого? чого? ким? чим? кому? чому? кого? що? на кому? на чому? Хтось може нависти приклад речення з додатком?

-Ми пішли до бабусі, Ми- це підмет, пішли - це присудок, до бабусі-це додаток. Це речення складається з головних та другорядних членів речення,- відповіла відмінниця.

- Так, молодець. Гарно засвоїла минулий матеріал про головні члени речення. Означенням називається другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? (у всіх родових, числових і відмінкових формах) скільки? Хтось може навести приклади?

- Я маю гарне взуття . Гарне- це означення.

- Молодець. Обставинами називаються другорядні члени речення, які вказують на місце, час, мету б дії. Ось приклади речення з обставиною, напишіть у себе в зошиті. Це буде вашим домашнім завданням

Пояснення:

Рим часів імперії, як і належить світовій столиці, приголомшував величчю та красою. Місто вражало сучасників розмірами  та кількістю споруд – храмів, палаців, житлових будинків. Чисельність населення Рима часів імперії сягала мільйона осіб.

Рим  відзначався дуже щільною забудовою, тому будинки в декілька поверхів були життєвою потребою. На вулицях часто виникала така тіснява, що інколи забороняли в денний час їздити містом в екіпажах та возами, за винятком возів будівельників.

Навколо ринків розташовувалися невеличкі майстерні та крамниці. Вони здебільшого належали грекам, жителям Сходу та вільновідпущеникам. Найпоширенішими були майстерні, де виготовляли предмети побуту, ювелірні та ковальські вироби, а також пекарні.

У центрі Рима розташовувалася головна площа – форум.  Імператори забудовували його новими спорудами: храмами, громадськими будівлями, арками, колонами, прикрашали статуями.  Більшість громадян мешкала у великих багатоповерхових будинках.

Заможні римляни жили у власних одноповерхових, з усіма вигодами будинках-особняках – їх називали домусами. Бідніші городяни мешкали в багатоповерхових, багатоквартирних будинках – інсулах.

Домуси виходили на вулицю глухими стінами. Іноді вони мали відкриті приміщення – крамнички. Через передпокій мешканці потрапляли в парадний зал будинку – атрій, де господар приймав відвідувачів та гостей.  Подалі від гучного атрію розташовувався відкритий внутрішній двір, де родина проводила вільний час, — тут був невеликий сад із квітами, оточений колонами, що підтримували дах. Між внутрішнім двором та атрієм міг бути розташований кабінет господаря, де зберігали ділові папери, сімейний архів. Стіни в домусах покривали штукатуркою та прикрашали фресками, а підлогу вкривали кам’яними плитами та мозаїкою.

Заможні римські громадяни засідали в суддівських установах, працювали в міській раді, виконували доручення префекта міста або імператора.

День у римлян починався зі сходом сонця. Перші години вони проводили за молитвами вдома чи в храмі. Після цього наставав час для візитів, які здебільшого робили бідні громадяни, ви щось у заможніших. Одяг римлян відзначався практичністю. Майже всі, навіть жінки та діти, носили туніки. Туніку зшивали з двох шматків тканини та стягували ременем, її колір залежав від суспільного становища людини.

Сенатори носили туніки з широкою смугою на грудях. Римські громадяни одягали зверху на туніку тогу – напівкруглий шмат матерії, яку обгортали навколо тіла. Колір тоги також залежав від становища людини та конкретної ситуації. Так, на поховальну церемонію одягали чорну тогу. Жінки поверх туніки вдягали столу або палу. Стола була чимось на зразок плаття без рукавів, а пала нагадувала тогу, й іноді жінки накидали її край на голову.

Відомо, як харчувалися римляни. На сніданок споживали хліб, тістечка з медом, оливками та інжиром. Запивали розбавленим вином або водою. На обід подавали різноманітні страви. Спочатку це були салат, редис, гриби, устриці, раки, а також сардини та яйця. їх запивали вином з медом. Потім подавали сім страв з риби, м’яса та птиці з різними соусами. На завершення обіду приносили фрукти, горіхи, медове печиво. Звісно, так харчувалися лише заможні люди римляни вживали на обід пшеничну кашу із соусами та овочами. М’ясо вони їли лише в дні свят чи жертвоприношень.

Римляни щодня ходили в терми – громадські лазні. Крім власне лазень з величезними басейнами з холодною і гарячою водою, тут були майданчики для спортивних занять, бібліотеки, зали для прогулянок та філософських бесід. Це були величезні споруди. Так, існували терми площею 12 га, які могли одночасно прийняти 1200 відвідувачів. У Римі було понад 1000 приватних лазень i 11 громадських. (500 сл.).

Объяснение: