Коти-це велика радість для кожного.Це милі створіння.Кажуть,що коти мають якусь енергію,що здатна вилікувати людину, зняти стрес або головний біль.Коти бувають різні по характеру та різні по породі. Можуть бути вредними,або лагідними та ніжними.
Моя улюблена порода-сіамська.Сіамські коти мають довгі лапи,блакитні очі,довгі вуха,гладке хутро.Вони грайливі, активні, і найголовніше, товариські.Але сіамські коти не люблять, коли смикають за вуха чи хвіст..Вони дуже люблять гратися з клубком ,або ганятися за мотузкою.За турботу та ласку,кішка відплатить вам ніжністю та добром.Багато людей тримають вдома котів,для того щоб не бути самотнім в холодні вечори,адже такий друг тобі ніколи не зрадить.
Вчора бабуся Ірина розповідала діткам те що вона колись бачила, і це її дуже сильно вразило. Ось і ввечері в парку дітлахи обсіли її, як курчата квочку і вона почала розповідь.
- Одного гарного, зимнього ранку коли я ще була маленька я пішла грати на двір. Коли я вишла я грала на вулиці з своїми друзями. Ось ми дуже довго грали і загубила свою рукавичку. Ми всі її шукали, а я дуже сильно змерзла в руки і пішла додому. Коли я прийшла, то там були зачинені двері. Я хотіла зігріти руки в кишенях, але там був сніг і я не могла покласти туди руки. Я знову пішла до друзів. Вони в мене звичайно запитали чому я повернулась. І я розповіла. Мої руки почали покриватися морозом і я ледве ними ворушила. Мому другові Сашку стало мене дуже шкода і він дав мені свої рукавички, а сам пішов додому. Напевно за іншими. Ми ще грали і Сашко також потім прийшов. Я дуже була вдячна йому. Потім коли я почала віддавати йому його рукавиці вон сказав мені, щоб я в них йшла додому. Я звичайно дуже йому була вдячна і зразу не хотіла погоджуватись, але згодом я взяла його рукавиці і пішла додому. Двері були зачинені тому, що моя мама ходила в магазин. Потім я їй все розповіла і вона дуже добре оцінила вчинок Сашка. Діти я хочу, щоб ви завжди були такими дружніми і допомагали одим одному. Цей вчинок можна назвати подвигом.
