Прочитайте речення, визначте в них росіянізми. Яким українським словам вони відповідають? Прислухаймось, по ігаймо уважно, і серце наше вжахнеться від того, як наші «Стьопи» (а не Степани), Колі (а не Миколи), «Пєті» (а не Петрусі), «Вані» (а не Івани) розмовляють, коли йдуть «пєшком» на «остановку», сідають на «двойку», «шістьорку», «сімьорку», виходять на «слідуючій» або на «послідній» «остоновці», йдуть на базар, продають «клубніку» по чотири рублі «восємдесят». Виторгувавши гроші, вони йдуть «по магазинам», дістають із «кармана кошільок» і купують для своїх дружин «кольца», «цепочки», «лімони», «сосиски», для дітей «конфєти» і «жвачки», а для себе «сігарети», «сільодку», «отвйортку», «носки» та ще цілу «кучу» речей.

А якою мовокю спілкуються хлопці, дівчата, діти? «Прівєт", «кароче», «конешно», «ладно», «резко», «успокойся», «несчитається», «воопще». Невже все це в суміші з «бліном» створює сучасну українську «солов'іну» мову?​

1550 року на чолі запорозьких козаків , та прозваний Байдою князь Дмитро Вишневецьких за 14 років гетьманування він зміцнив козаччину , почав будувати укріплення на острові хортиця.На початку гетьманування Байди Самійлу Кілкі було десь років 20, між козаками він зажив такої пошани, що скоро після загибелі Байди запорожці обрали його кошовим отаманом, а далі і гетьманом . З метою визволення невольників Самійло Кішка взявся до будування морських чайок , запорозькі чайки робилися у 10 сажнів завдовжки, та близько 1 сажня завширшки, днище видовбувалося з товстої липи. До днища прикріплювалися дубові ребра, на ребрах дерев’яними кілками набивалися товсті дубові дошки, на обох кінцях чайки з дощок вибудовувалися горища і підлога, під час походів зберігали зброю та харчі. Посередині чайки прироблявся станок для щогли на 1 вітрило, готову чайку конопатили клоччям та дьогтем . Потім уздовж усього човна прив’язували товсті в’язанки очерету, щоб чайка не пірнула під воду, якби навіть її залило хвилею з обох боків чайки прироблялися улоговини для 15 – 20 весел, одна така чайка підіймала по 40-60 козаків. На таких човнах запорожці під проводом гетьмана Самійла кішки розпочали свої перші морські походи. Під час одного з походів кішка опинився в турецький неволі, він був прикутий на галері до невольницької лави 26 років, не бачив нічого крім води і неба . Та неволя не вбила у серці Самійла кішки ні любові до рідного краю, ні козацького завзяття, він врятувався сам, ще й товаришів своїх визволив. Про цю подію розповідає одна з народних дум .

1550 року на чолі запорозьких козаків , та прозваний Байдою князь Дмитро Вишневецьких за 14 років гетьманування він зміцнив козаччину , почав будувати укріплення на острові хортиця.На початку гетьманування Байди Самійлу Кілкі було десь років 20, між козаками він зажив такої пошани, що скоро після загибелі Байди запорожці обрали його кошовим отаманом, а далі і гетьманом . З метою визволення невольників Самійло Кішка взявся до будування морських чайок , запорозькі чайки робилися у 10 сажнів завдовжки, та близько 1 сажня завширшки, днище видовбувалося з товстої липи. До днища прикріплювалися дубові ребра, на ребрах дерев’яними кілками набивалися товсті дубові дошки, на обох кінцях чайки з дощок вибудовувалися горища і підлога, під час походів зберігали зброю та харчі. Посередині чайки прироблявся станок для щогли на 1 вітрило, готову чайку конопатили клоччям та дьогтем . Потім уздовж усього човна прив’язували товсті в’язанки очерету, щоб чайка не пірнула під воду, якби навіть її залило хвилею з обох боків чайки прироблялися улоговини для 15 – 20 весел, одна така чайка підіймала по 40-60 козаків. На таких човнах запорожці під проводом гетьмана Самійла кішки розпочали свої перші морські походи. Під час одного з походів кішка опинився в турецький неволі, він був прикутий на галері до невольницької лави 26 років, не бачив нічого крім води і неба . Та неволя не вбила у серці Самійла кішки ні любові до рідного краю, ні козацького завзяття, він врятувався сам, ще й товаришів своїх визволив. Про цю подію розповідає одна з народних дум .