Стояла січнева(жр одн н в) ніч. За вікнами художник побачив сумну(жр одн н в) синичку. Він відчинив вікно і впустив бідолашну (ж р одн н.в) пташку. Кілька днів синичка відігрівалась і від'їдалася. Та пташині дорога воля, тому художник випустив її.
Синичка розповіла про все іншим птахам, і вони почали злітатися до художникового( ч р одн р в) вікна. А коли настала весна, птахи спитали, чим віддячити за порятунок. Відповів художник:
- Я мрію намалювати ясне ( с р одн н в)небо, морську( ж р одн зн в) хвилю, срібний(ч р одн н в) іній. Але не маю для цього фарб!
І почав він знаходити біля вікна дивовижні( мн зн в) фарби. Були вони то в кленовому(чр одн д в) листочку, то у м'якій(ж р одн д в) пір'їнці. І написав художник прекрасні картини.
1. У якому рядку всі слова – вигуки
А леле, дінь, проте, щоб
Б фе, даруйте, лише, хай
В гей, доброго ранку, авжеж, нехай
Г добрий вечір, цур, оце, хоч
Д ну, ах, вибачте, ех
2. У якому реченні не ставляться розділові знаки після вигуків
А O як я люблю рідну землю.
Б Гей гуси-лебеді, летіть над полями, над морями.
В Ой ти, дівчино, з горіха зерня.
Г Гей над ставом верба похилилася.
Д О це так добре.
3. Вигук виділено у реченні
А О земле моя, нема рідніш за тебе.
Б О юність, ти наша надія, майбутнє належить тобі.
В Ой, Дніпре, мій Дніпре, широкий та дужий.
Г На жаль, погода зовсім зіпсувалась.
Д Не будіть мене, будь ласка, ліси шелестливі.
4. Усі вигуки є емоційними в рядку
А О! ич! овва! от тобі й на!
Б Ой! ех! ай! гей!
В Овва! ех! о! хрусь!
Г Агов! год ох!
Д Кукуріку! о! ой! овва!
5. Усі вигуки є сполукальними в рядку
А жах! от тобі й на! будьте ласкаві! цок-цок!
Б соб! цабе! киць-киць! вйо!
В геть! агов! овва! годі!
Г гей! хрусь! ласкаво просимо! годі!
Д гав-гав! ку-ку! ой! ех!
6. Усі вигуки є звуконаслідувальними в рядку
А ура! ґвалт! рятуйте! лихо!
Б ой! ет! тю! фу!
В тік-так! няв-няв! ф’ю-ф’ю! брязь!
Г пхе! дзинь! ого-го! леле!
Д от тобі й маєш! киць-киць! годі! добридень!
Объяснение:
