1.Шість частин має складне речення: А) Перше, що побачив Климко, коли розплющив очі, було велике, рівно обведене коло червоного сонця у вікні; воно світило мов крізь морок, і хлопчик став пригадувати, де він.
Б) Коли ступила між дерева, коли побачила, як по їхньому гіллю згори донизу ллється наче якесь аж туманне сонячне проміння і як у тому промінні мінливо зблискує листя, коли почула вогкий, густий, прілий запах лісу, - всміхнулась, і вже, здається, весь день ота усмішка не сходила з її уст.
В) Низькі чорні хмари, здавалося, стояли нерухомо, але по тому, як вони час від часу засмолювали негусті дрібні зорі і як ті зорі знову ненадовго з′являлися, Климко здогадувався, що хмари біжать.
Г) Поза центральною вулицею, де світять чотири газові ліхтарі на все місто, скоро зайде ранній осінній вечір, лягає непроглядна тьма, яку не можуть здолати кволі вогники гасівок, що тьмяно поблискують крізь вікна старосвітських одноповерхових будиночків.
2.Складним із безсполучниковим, сурядним і підрядним зв′язком є речення:
А) А малі хлопці йшли з рукавицею, в якій повно зерна: пшениці, жита, ячменю, вівса, гороху.
Б) Вишку стало розхитувати, і була загроза, що впаде і хату Чабанисі розвалить.
В) А навколо ні лялечки, всі жнивують у полі, теперішній день годує рік.
Г) За коліями, супроти депо, біля колодязя під дашком стояла черга з цеберками і коромислами, і той, хто тяг воду, довго крутив корбу: колодязь був глибокий.
Д) Блищади од сонця стерні і ковила понад шляхом, сріблилася важка, обвішана разочками роси павутина.
3.Правильно розставлено розділові знаки в реченні:
А) Над ними зумлили комарі, біля нас спросоння коли-не-коли схлипувала річечка, а над усім світом протікала зоряна імла.
Б) Обережні й лякливі, сарни належали лісовій гущавмні, належали таємниці і я звідав таке відчуття, наче ця заказана таємниця постала переді мною наяву, тепер я можу приглянутись до неї пильніше.
В) Гусак випірнув і сперся забитим крилом на воду, крило заболіло, запекло наче сперся він ним не на воду, а на вогонь.
Г) Загадка - це чарівний світ поетичної таємниці і в цьому світі мороз поєднаний з весною, що виступає прекрасною руйначкою всіх його мистецьких та господарських звершень.
