А) Наярював, санкц мобілкою, компом
Б) Бо дитина не завсім розуміючи, їх каже, вважаючи себе дорослими
В) Коли розмовляеш с другом, у якого такі самі прийменники
Г)-Привіт, Юрчику! Що сталося? Чому ти вчора ввечері не брав слухавки? Я телефонував разів десять, а може, і більше!
-Та не брав, Женю, слухавки у зв'язку з новими вимогами батьків...
-Ха! Що ти вже натворив і які вимоги?
-Ой... Я провинився, тому відповідно до нових вимог не маю права протягом тижня користуватися ні телефоном, ні комп'ютером після дев'ятої вечора...
-Ого!Тримайся...
ответ: Жив колись собі займенник. Тато був мером міста, мама ніким не працювала, тільки в хаті прибирила, готувала їсти, прибирала. Ніхто не знав як займенника звати, один каже, що його звати Андрій, другий - Сергій. Так і не визначились.
Одного разу, мер цього маленького містечка, в якому жив займенник, зібрав всіх своїх колег, друзів і важливих людей, щоб дати ім'я займеннику. Багато було пропозицій, але всі зупинились на ім'ї Неозначений. Так як ніхто не знав як його звати.
Пройшов час і Неозначений пішов у школу, там було багато дітей. Він зразу зо всіма познайомився. Через пару днів, вже мав декілька друзів: Означальний, Особовий, Присвійний, Питальний, Відносний, Зворотній, Заперечний і Вказівний. "Компанія"завжди разом гуляла, гралася, хлопці за один одного в гості, грали в настольні ігри. Не помітили, як і роки пройшли. Ось і Неозначений вже став дорослою повноцінною і важливою людиною. Все місто його знало і поважало. Тепер без нього і не обійтись.
