Виписати з тексту "КОБЗАР"- книга невичерпна" - прийменники і слова, яких вони стосуються,підкреслити похідні прийменники

ТЕКСТ:
З-поміж безлічі книг, з якими має справу історія світової літератури, поодиноко виділяються ті, що увібрали в себе науку віків і мають для народу значення заповітне.
До таких належить «Кобзар», книга, яку український народ поставив на перше місце серед успадкованих з минулого національних духовних скарбів. Дивовижна доля цієї книги. Поезії, що входять до неї, складалися на тернистих дорогах поетового життя, писалися то в мандрах, то в казематах, мережилися при світлі білих ночей Півночі і в пісках закаспійських пустель під самітнім сонцем вигнання. Хоча більшість поезій написано поза межами рідного краю, наскрізно струменить у них світлий образ Дніпра і мріє синя далеч українських степів. На випадкових аркушиках паперу та в захалявних книжечках поетова рука похапцем , покрадьки записувала рядки, що стануть дорогими для цілого народу, донесуть до нього крізь усі перепони віщі і вічні слова.
Отже, «Кобзар» - книга невичерпна, книга – на віки.

 Що було б, якби всі українці були, як одна сімя

   У сім'ї завжди дбають один про одного і допомагають у скрутні хвили. Я дуже люблю свою родину і також я люблю свій рідний народ, тому іноді уявляю що було б, якби всі українці були, як одна сім'я.

    Зважаючи на те що Українці -  дуже щирий,гостинний,доброзичливий,терплячий народ, нове життя стало б світлим і добрим. Були б кращі умови і панувало б порозуміння. Люди б вище цінував працю інших і самі намагались зробити щось краще, так як це принесе користь іншим. Ми б разом турбувались про стабільність держави і спільними зусиллями виводили її на нову арену всесвітнього визнання. Згуртована праця до б зміцнити національну гідність і до країні з економічними проблемами.

     Багато незгод випало на долю українців. На сьогоднішній день налічується велика кількість емігрантів, жебраків  та безхатченків. Хіба б було таке у щасливій родині? Де віра в те,що якщо ти десь оступився, то людина завжди протягне тобі руку до

Не будучи сім'єю ми не відчуваємо  того добробуту і підтримки, про яку мріємо! Тому будьмо щирими і привітними, тому що віра у краще майбутнє, підкріплена активними діями зближує народ і перетворюю в одну міцну сім'ю.

Ми відповідаємо за тих, кого приручили, або іншими словами тих, кого тим чи іншим  прив"язали до себе, без їх вибору, без їх бажання. Юрко хотів приручити каченят - тобто він став, сам того не усвідомлюючи, відповідальний за їх життя, а життя будь-якої істоти безцінне. Він грався ними, як іграшками,  позбавленими душі, а насправді його душа була пуста. Тося - милосердне дитя - здається зрозуміла це, вона сама хотіла бути на  місці каченят, прийняти їх страждання на себе. Вона врятувала їх ціною дружби. Та чи справжня дружба могла критись за темним серцем хлопчика? Кожен побачить у цьому свій бік. Може для когось інші - маріонетки, а приручине серце - лялька.