запишіть прийменники у 2 стовпчики 1)похідні 2)непохідні

Коло мене, над прірвою коло лісу з-поміж людей з гори протягом тижня понад ручками над тобою із-за кута згідно з наказом о десятій годині незалежно від умов край стежини буля шафи а дошці під землею без вас на руці у душі під ногами з-за моря​

Жінка... Скільки
асоціацій виникає при згадуванні цього
слова. Вона — мати, господиня, берегиня домашнього вогнища,
вірна дружина. Але перш за все, вона —  індивідуальна й неповторна особистість, що поєднує в собі певні
риси, притаманні лише їй одній. Протягом століть, чи
навіть тисячоліть, перед людством стоїть
питання: яке місце відведено жінці в суспільстві? Де та сама сходинка, яку повинні посідати представниці прекрасної статі? Цьому питанню приділяється велике значення. Якщо звернутися до історії, то на
багатьох прикладах можна побачити, що ставлення до жінки в різних країнах  було різним. Проте, одразу звернаємо увагу на те, що ніколи і ніде шлях жінки не був легким. Жінку завжди переслідували, її поглядам не
довіряли, уважаючи їх хибними і приреченими на поразку.

Наприклад, у Арабських еміратах та деяких країнах Африки погляди й думки жінки нічого не значать. Перед нами постає образ слухняної рабині, яка повністю підпорядкована своєму чоловікові: носить паранджу, готує їжу, домогосподарює (або виконує суто жіночу роботу). Жінка
в цих країнах не мае права сідати за стіл, доки її чоловік не поїсть, казати  свою думку та взагалі балакати. У більш розвинутнх державах роль жінки зводиться до народження і виховання дітей. Це її найважливіше призначення. 

В Україні жінка здавна мала надзничайно високий суспільний авторитет. Українські жінки залишили великий слід в історії та інших видах
мистецтва. Про рівність української жінки і чоловіка перед Богом записано було ще в першому нашому правовому документі — "Руській правді" Ярослава Мудрого. Тільки в атмосфері високої поваги до жінки могла з'явитися така видатна історична постать, як княгиня Ольга — дружина князя Ігоря і мати князя Святослава. В умовах пізнього Середньовіччя фундатором першого нашого університету — Києво-Могилянської академії - стала Гальшка Гулевичівна. Це свідчення можливості для української жінки повною мірою демонструвати свою громадянську позицію. Розкутість нашої жінки давала їй можливість повною мірою розкрити свої творчі
можливості. Імена Марії Чурай, Марка Вовчка, Ольги Кобиляиської, Лесі України, Олени Пчілки, Христі Алчевської, Катерини Білокур, Олени Теліги, Ліни Костенко складають гордість України.
Яка ж уява складається про жінку сучасного суспільства? В умовах незалежності для нашої жінки відкрилися нові можливості для самореалізації. І невдовзі ми зможемо побачити не лише
жінку-дипломата, жінку- академіка чи жінку-міністра, а й жінку-президента. Це відкриє нові можливості для України, бо жінки відносяться до проблем більш відповідально (3 учiнівського твору).

Перша книга в житті кожної людини з’являється в ранньому дитинстві, коли батьки читають казки, вірші, оповідання. саме з того моменту дитина починає усвідомлювати всю красу писемності. першою прочитаною книгою зазвичай стає та сама казка, яку ми чули, але ще не вміли читати. на даному етапі формується сприйняття і зацікавленість.перші книги з’являлися в усній формі, їх зміст передавався з покоління в покоління. потім книги почали викарбовувати на камені, дерев’яних дощечках… згодом з’явилися писемні книги. вони були дуже коштовні і дозволити собі купити таку книгу міг не кожен.в радянському союзі, щоб купити книгу, требо було спочатку здати деяку кількість макулатури, отримати довідку про здачу та тільки після цього вам змогли б продати якусь книгу.на сьогоднішній день – книга невід’ємна частина життя майже кожної людини. вона відкриває вікно в новий яскравий та незвіданий світ. ми живемо в вік комп’ютерних технологій, де знайти книгу можна в електронному варіанті і в багатьох випадках – безкоштовно. на полицях книжкових магазинів є великий вибір як української, так і іноземної літератури і вона доступна кожному без винятку.книга – справжня скарбниця мудрості. читаючи книжки, ми збагачуємо свій внутрішній світ, словниковий запас, тим самим робимо себе набагато цікавішою людиною, як для самого себе, так і для оточуючих. книги приймати правильні рішення в багатоьх ситуаціях. дивлячись на героїв книги, ми пізнаємо самих себе, таким чином вчимося на чужих помилках і обійти їх.на мою думку, кожна людина моє прочитати хоча б одну дійсно цікаву їй книгу, щоб дійсно спробувати її смак. і ніколи не треба зупинятися в читанні, адже тоді з вами стане навіть не цікаво спількуватися, бо в людини, що не читає книжки – обділена красою мова, суха, не мальовнича. різними шляхами йде читач до улюблених книг. аж з дитинства й до дорослого   віку його книги, у яких є місце для почуттів, уяви, розуміння покликання, осмислення життя і для відкриття власних думок. кожна книжка вчить, розважає, змінює звички й характер, визначає мету і викликає бурхливі пристрасті.