ПО УКР МОВЕ РЕБЯТА Розставте пропущені розділові знаки, підкресліть прикладки відповідно до їх синтаксичної ролі
Йому досвідченому інженеру хочеться глянути на нове, юне покоління.
Орфографію або правопис варто знати кожному.
У Сквирі лікар був на прізвище Рушилов.
Це були краби круглі морські раки.
Навіть коли з’явився папір, пергамент усе ще високо цінували як матеріал для письма.
Козак Бобренко на ім’я Григорій єдиний син достойної вдови.
Десь там жила Наталка Розумиха Грицькова жінка.
Цю благородну птицю називають вальдшнепом або лісовим куликом.
Міфологія тобто фантастичне уявлення про світ зацікавила мене ще в 5 класі.
І я семилітнє дитя біжу від хати до хати колядувати.
Як досвідчений учитель Антон Макаренко вмів передбачати будь-яку несподіванку.
Син коваля він сам став у лави ковалів народного щастя, свободи.

Посеред (прийменник) ріки (обставина, іменник) почувся (присудок, дієслово) оглушливий (означення, прикметник) тріск (підмет, іменник) криги (додаток, іменник)-i (сполучник) одночасно (обставина, прислівник) закричали  (присудок, дієслово) вершники  (підмет, іменник) , провалюючись у воду (обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, до складу якого входять дієприслівник, прийменник, іменник). Схема: [ ] - і [ ].
Речення розповідне, неокличне, складносурядне з єднальними відношеннями, що означають послідовність подій; 1 просте речення - двоскладне, поширене, повне, неускладнене;  2 просте речення - двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленою обставиною. 

Подробнее - на -

Лемури – одні з найекзотичніших приматів у природі. Місцем проживання цих тваринок є острів Мадагаскар. У цей надзвичайний день ми розповімо вам дещо цікаве про лемурів. Вони живуть зграями з 10-12 особин, не цікавлячись деревами, віддають перевагу посушливим лісам і значну частину часу проводять на землі. Лемурів рідко можна зустріти в зоопарках, надто важко їм пристосовуватися до неволі. Цікаво, що котячі лемури – вегетаріанці, що віддають перевагу соковитим фруктам та ягодам. Коли ці тваринки пасуться в траві, то дуже високо задирають свої хвости. Таким чином вони зможуть легко одне одного контролювати, та й загубитися їм буде важко. Якщо комусь із зграї загрожує небезпека, то сигнали лемури передають за до специфічного запаху. Тут в нагоді стає хвіст. Лемур притискає його до пахви, де розташовані пахучі залози, і потім дуже високо підіймає його. Таким чином він підтримує зв’язок з іншими членами зграї. З таким хвостом він не загубиться навіть у хащах. Щодо різновидів лемурів, то їх дуже багато. Один із найбільших за своїми розмірами представник лемурів «сіфака» живе на Мадагаскарі. У нього яскраве забарвлення – чорно-біле хутро з коричневими плямами. Не менш цікаві «істинні лемури», котрих називають ще «мишиними». Вони значно менші за сіфаку. Довжина їхнього тулубу становить 13 сантиметрів, а хвіст – 15. Цікавим є те, що ці лемури заздалегідь готуються до засухи, що доволі часто охоплює простори острову. Навколо свого хвоста вони відкладають жир, який потім дозволяє їм протриматися у засуху.