1.Цим
полком командував Василь Боженко київський столяр.
2.Це
перший будинок у Києві побудований
із використанням цементу – нового матеріалу для будівництва.
3.Справжній
талант  він постійно працював над собою.
4.Виє
вовк  ночей
моїх соліст
 5. І дорослі й діти полюбляють ескімо або
морозиво в шоколаді на паличці
6.  Віолончельний ялини шум пісню душі моєї
хотіли вітри підняти на глум.
 7. До Олесі підійшов один
з останніх бійців танкіст Василь Кравчина.
8.Означення здебільшого виражається прикметником або дієприкметником.
9.
Рудий яструб степовий розбійник знявся вгору й закружляв над полем.
10. Осип Микитка як командир на вимогу ворога вийшов з натовпу бійців.
11. Український філософ
Григорій Сковорода жив у гармонії з природою і Богом.
12. Україна
в усній народній творчості давно оспівана як хлібний край.

- Здравствуй, Ваня!

- Привет, Саша! Рад тебя встретить!

- И я так рад! Ну, рассказывай, как провел летние каникулы?

- О, я провел их очень интересно. Мы с родителями ездили отдыхать к морю.

- Действительно? И куда именно вы путешествовали?

- В Украину, в Крым. Сначала мы жили в Алуште в пансионате. Купались в море вволю, грелись на солнышке. Я с папой даже рыбачил с пирса.

- Что-то поймали?

- Морского ерша! Но его есть невозможно, поэтому мы его отпустили.

- А потом вы еще где-то путешествовали?

- Да, мы ездили на экскурсии в Ялту, Севастополь, Судак. Мне особенно понравилась древняя крепость в Судаке. Да что я все о себе да о себе! Ты как провел лето, друг?

- У родителей денег путешествовать не было, поэтому я провел его дома. Но не скучал.

- Чем же ты занимался целых три месяца?

- Катался на велосипеде, с ребятами играл в разные игры. Футбол, баскетбол, волейбол - мы перепробовали. Каждый день ходил на турники делать гимнастику. Видишь, какие мышцы накачал?

- О-о, я бы тоже не прочь иметь такие ...

- Еще я книжки читал, фантастику. Ведь у меня много времени было. Теперь я специалист этого жанра.

- Ну, тогда расскажешь мне, что прочитал. А я тебе - о Крыме. Саша, ты согласен?

- Согласен!

Яка ж чудова та солов'їна наша мова, нею можна висловити найскладніші думки, найтонші почуття і переживання, передати враження про побачене, почуте, прочитане.
Барвінкове українське слово є і захистом, і гордістю, і розрадою в годину смутку.

А "золота" бджола все трудиться, нема їй спокою.
Тільки у нас " щирих українців" - відкрита душа, душа сповнена добром, любов'ю.

Наша країна, вишнева Україна, — це мелодійна мова і сумна пісня. Сумна, бо багато довелося пережити народові, але не втрачали і не втрачають оптимізму справжні сини і дочки України.