сделайте іть речення із сполучником підрядності: *
А) Ніч була хоч і зоряна та темна.
Б) Вона боялась осені холодної, а я боялась шуму й суєти.
В) Хіба не чуєте, що небо голубіє, що сонце ранками всміхається ніжніше.
Підрядними є всі сполучники в рядку: *

А) і, проте, коли;
Б) коли, але, та;
В) якщо, якби, коли;
Сполучники - це... *

незмінювані слова, вони не мають лексичного значення;
змінювані за числами та родами;
незмінювані слова, мають своє лексичне значення;
Назвіть речення із сполучником сурядності: *

А) Рука її завмерла, щоб випадково не струсити бджолу на землю.
Б) На гору доступитися нелегко, зате з гори зручніше боронитись.
В) Оксана думала, що вже давно стемніло.
Простими є всі сполучники в рядку: *

А) щоб, зате, а;
Б) та, бо, коли;
В) бо, коли, якщо;
За будовою сполучники поділяються на: *

А) заперечні й формотворчі;
Б) прості, складні й складені;
В) сурядності й підрядності.
Сполучники сурядності поділяються на: *

А) єднальні, протиставні, розділові;
Б) причинові, часові, умовні;
В) мети, допустові, порівняльні, з’ясувальні.
Складені сполучники – це *

А) коли б, хоч би, все ж, тому що, для того щоб;
Б) мовби, начеб, якби, щоб, немовби;
В) аби, коли, хоч, як.
Сурядними є всі сполучники рядка: *

А) але, проте, зате;
Б) поки, але, та;
тому що, і, коли;
За походженням сполучники бувають: *

А) одинічні, повторювальні, парні;
Б) прості й складні;
В) похідні й непохідні;
Вкажіть своє Прізвище Ім"я та клас. *

Мой ответ
Службова частина мови, що вживається для зв’язку однорідних членів речення та частин складного речення, – це... *

А) прийменник;
Б) сполучник;
В) вигук.
Виділене слово є сполучником, його слід писати разом у реченні: *

А) Я люблю тебе за/те, що ти є на світі,
Б) Треба багато вчитися, що/б знати хоч трішки.
В) ЩО/б ти не робив, все одно не зможеш нічого змінити.

Світ навколо мене величезний. Його не обійти за ціле життя. Він поєднує в собі різноманітність: гори та океани, пустелі та лісові хащі, спекотні тропіки та крижану тундру. Світ прекрасний, але він ласкавий і жорстокий одночасно. В ньому існують водночас легкий вітерець та нищівний ураган, дзюркотливий струмочок та страшне цунамі.

Найдивовижніше в навколишньому світі - це життя. Люди, звірі, птахи, риби, дрібні комахи та мікроби, яких ми навіть не можемо роздивитися без мікроскопа. Звідки з'являється життя? У чому його сутність? Куди життя потім щезає? Адже в світі нічого не з'являється нізвідки та не зникає в нікуди. Цю загадку люди ніяк не можуть розгадати, хоча б'ються над нею вже тисячи років.

У навколишньому світі потрібно все, навіть злі вовки та отруйні змії. Вовки - це санітари лісу, наприклад. Кожен камінець у світі важливий.

Тільки людина з живих істот розумна настільки, що може розмірковувати про устрій світу. Часто люди залишаються ним незадоволені та бунтують проти нього. Багато людей вважають, що світ влаштований несправедливо, тому що в ньому існують хвороби, горе та насильство. А ще в світі виживає найсильніший, а не той, хто гідний, кращий та найлюдяніший. Деякі люди навіть залишають цей світ за власним бажанням, тому що розчаровуються в ньому.

Отримавши тему для твору, я замислився. Хто ж такий кар’єрист? Це людина, для якої кар’єра стоїть в житті на першому місці. Ні, не можуть-таки бути всі успішні люди кар’єристами.

По-перше, слово «кар’єрист» найчастіше використовують в мові у негативному значенні, навіть як лайку. Назвавши когось таким словом, його можна запросто образити. У словнику дається визначення кар’єриста: «людина, яка ставить важливість власного просування по службі вище інтересів загальної справи». У народі таких людей називають ще «яппі».

Для кар’єриста важлива тільки влада, можливість постійно підвищувати свій статус. А як, наприклад, бізнесмен може бути успішним, якщо він не опікується інтересами справи? Одним голим статусом не проживеш: бізнес потребує уваги та розвитку. Отже, всі успішні люди не можуть бути кар’єристами, бо інакше вони не мали б справжнього успіху.

Український письменник Остап Вишня в своїх гуморесках описував немало кар’єристів та підлабузників свого часу. Не хотів би я бути на їх місці! Ще я пам’ятаю з дитинства добру українську байку про кар’єриста, на жаль, автора її я не знаю: «…і почав тут один з громади міняти свою натуру. Він лестив, годив начальству, вибивавсь у номенклатуру. По стрімкій, рівній драбині піднімався все вище та вище. На тих, хто внизу стояли, гаркав, як лютий псище». Ось вам готовий портрет кар’єриста!

По-друге, кар’єристи не працюють сумлінно, а роблять вигляд, що працюють: розігрують виставу про активну діяльність. Але, якщо призвати на до логіку, можна дійти висновку, що вистава ненадовго допомагає кар’єристові. Адже справа від такої поведінки страждає.

Як можна стати успішною людиною, якщо справа, від якої цей власний успіх залежить, успіху не має? Отже, всі успішні люди не можуть бути кар’єристами в негативному значенні цього слов