Самостійна робота 12. Сполучник Завдання 1,2 мають по чотири варіанти вiдповiдей, серед яких лише один правильний. Оберіть правильний варiант та позначте його 1. Сполучник є в усiх сполуках, ОКРІМ А хоч би бровою моргнув Б або пан або пропав В задержати слово на язиці Г наздогад буряків, щоб дали капусти
2. Сполучниками є виділені слова в усіх реченнях, ОКРІМ А І рости, і діяти нам треба так, щоб аж гриміло з краю в край. Б що/б досягти своєї мети, необхідно наполегливо працювати. в Після уроків усі зібралися, wo / 6 обговорити плани на канікули. Г Що/б сталося, якби ти не зателефонував? Завдання з має на меті встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть вiдповiдник, позначений буквою, і впишіть цю букву в таблицю 3. Установіть відповідність між видами сполучників та прикладами. 1 сурядності розділові 2 підрядності причинові 3 підрядності часові 4 підрядності умовні А як, мов, наче Б якби, якщо, коли б В щойно, ледве, після того як Т через те, що; тому що; у зв'язку з тим що Д або...або, чи... чи​

Особисто для мене щастя – близькі люди поруч, цікаві заняття, розвиток, можливість навчатися новому. Мені б хотілося, щоб люди не заважали бути щасливими один одному – не були підступними, не заздрили, не обманювали, тому що цим вони роблять дуже боляче. Мені неприємно, коли хтось поруч зі мною страждає. Я мрію жити у доброму  світі.Для кожної людини слово щастя має своє особливе значення, пов’язане з тим, як складається її життя. Для багатьох щастя – це матеріальні цінності, забезпечене життя. Для духовно багатих людей більшу цінність має можливість духовного розвитку та збагачення. Іноді трапляється, що щастя – це те, чого не вистачає або зовсім немає в житті. Тоді людина намагається знайти це, зробити так, щоб збулися її мрії, - і це вже для нeї щастя.

Усі люблять ялинку. Люблять не як дерево, яке потрібно посадити, доглядати, ростити. Ні, всі люблять зелену красуню, як символ Нового року. Тоді її рубають, несуть додому, ставлять у кутку і починають прикрашати яскравими іграшками, дощиком, серпантином. Протягом усіх святкових днів ходять коло неї, радіють, сміються. А коли свята закінчуються, просто викидують її, як річ, що засмічує помешкання.
Василько жив з батьком край лісу. Батько у нього був лісником, поважною людиною. Якось Василько побував в гостях у родичів у місті. Якраз були новорічні свята, в квартирі стояла пишна зелена красуня, розцяцькована іграшками, цукерками і мандаринками. І так Василькові це сподобалося, що вирішив він на другий рік і собі вдома так зробити.
І от підійшов непомітно кінець року. Наближалися зимові свята. Василько почав канючити у батька, щоб той зрубав йому гарну ялинку у лісі. "Їх же так багато", - просив хлопчик. Тоді батько пішов з хїлопцем у ліс, до найгарнішої ялинки і розповів хлопцеві, як багато часу треба, щоб з маленької насінинки виросло таке велике гарне дерево, і як швидко воно гине, якщо його зрубати. "Зрозумій, Василько, свята минають швидко, і ялинку викидують на смітник. Невже тобі не шкода такої красуні? Вона ж теж відчуває біль. Це все-одно, ніби ти візьмеш додому маленьке пташеня з гнізда, пограєшся з ним, і викинеш на смітник, бо воно загине. " І Василько зрозумів. Він підійшов до ялинки, обійняв в :"Рости далі, ялинко, я не хочу, щоб ти померла."
Так, лісову красуню люблять