Уси займенники означальне врядку​

Історія пишеться людьми. Вона ж і відбувається в людях. Окрім центральних персонажів роману, у ньому згадуються і деякі відомі історичні постаті, другорядні з точки зору розвитку любовної колізії і зовсім не другорядні з погляду створення ще одного важливого образу — образу України. Він присутній вже і в першій частині роману. Маруся як символ народного поета і співця, полтавський козацький полк, сама Полтава — один із осередків вільнолюбного лицарського духу — все це також Україна. Але збагачується, стає масштабним її образ саме тоді, коли Чураївна виходить за межі "маленької батьківщини" — свого рідного міста. Мандрівка робить гострішим і проникливішим зір, а побачене дає простір почуттям і роздумам. Маруся зупиняється у подиві перед красою рідного краю:

1. Характеристика абзацу:
    В) засіб членування письмового тексту залежно від його будови та стилю мовлення.

2. Правильне продовження думки про те, для чого служить
«відоме»:
    А) для зв’язку речень у тексті.

3. Місце «нового» в реченні за прямого порядку слів.
    Б) наприкінці речення.

7. Якою частиною тексту є кожне з речень.

   1) ВСТУП:
     Цiєї уваги до всього доброго, красивого вдiлила мати
й менi.
   2) ОСНОВНА ЧАСТИНА:
     I я теж, як свята, очiкую того дня, коли грiм роз-
морожує сiк у деревах чи коли не зiллям, а хлiбом
починає пахнути жито.
   3) КІНЦІВКА (висновок):
    I як досадно буває, що таку любов дехто вважає пере-
житком чи сентиментами. (М. Стельмах)