4. Допущено помилку при виділенні звертання у реченні A Гей, нові Колумби й Магеллани, напнемо вітрила наших мрій! (В. Симоненко).
БМоє село, земний тобі уклін за молодість, за світло отчих стін... (Г. Тарасюк).
В Гей юнаки, гей молодість світу, доля планети у ваших руках (І. Нехода).
го пісне вкраїнська! Дзвінка, невмируща, ти мука і радість, ти гнів і любов (Р. Братунь).​

Мамо, я хочу тобі розповісти, що з нами було, коли ти нас залишила з татом, а сама поїхала у відрядження.
Уяви, моя люба, що першого ж ранку після твого від"їзду ми примудрилися проспати. Тато прокинувся тоді, коли йому вже треба було бути на роботі. А мене розбудив, коли в школі вже почався перший урок.
Я йому кажу: "Татусю, мене в школі будуть сварити за запізнення". А він: "А давай, синку, зробимо сьогодні собі вихідний". Я з ним радісно погодився. Ми поснідали яєчнею, сосисками, хлібом і кавою. До речі, було дуже смачно. За сніданком сперечалися: тато хотів піти на риболовлю, а я - у зоопарк. Я його переконав, що зоопарк цікавіше. Туди, мамусю, ми й пішли. Побачили всіх: ведмедиків, зміючок різних, тигрів, левів, верблюдів. Але найцікавіше було біля клітки з мавпочками. Знаєш, мам, вони такі непосидючі! День промайнув дуже швидко і цікаво. Мені сподобалось. А коли ти наступного разу поїдеш у відрядження, мамочко?

Як же хороше нам з тобою, осене, красуне моя золотава! Як схожа ти на ту руду лисичку, яку миттєво я побачив у поріділому лісі. Опале листя, твій шерех  нагадує мені дощ і навіює тиху печаль. Листопаде, твоя жовта заметіль схожа на вишукане мереживо. Як рано ти до нас прийшла, люба осене! Пташки, не відлітайте, ще рано вам у вирій. Чорнобривці, нагідки, жоржини, залишайтесь такими ж свіжими та яскравими, як влітку. Ми ще не намилувалися вами.  Хмари, не закривайте небо цупким сірим покривалом, а ти, сонечко, виглядай і смійся частіше. Синє море, залишайся лагідним і теплим якомога довше! Осене, тривай!