Ми часто переживаємо в житті різні ситуації. Нажаль, не завжди всі моменти можна назвати щасливими. Досить часто людину спіткає горе, втрачається сенс життя чи просто наступає переломний період. Саме в такий час можна пізнати тих людей, які тобою дорожать і цінують відносини. Їх називають щирими, надійними і вірними друзями.
Товариш ніколи не скривдить, не спричинить болю, завжди підкаже у важкій ситуації, якій завжди можна розповісти свою проблему. Так, по різним причинам за певною порадою ми не маємо можливості линути до рідних. А от справжній друг нам завжди до точно дасть раду, не відкине, не скаже, що ти сам повинен справлятися з труднощами. Лише другу можна повністю довіритися і взяти до уваги його думку.
Але цей такий скарб зустрічається досить рідко. Дуже багато людей, маючи корисливі наміри, прикидаються товаришами. І коли, досягають своєї мети – просто зникають з вашого життя. Через це, слід уважно і з насторогою підходити до вибору своїх товаришів. Також, чим старшим стаєш – тим важче знайти вірного друга.
Дружба – це коли ти щось натворив, а твій друг узяв усю вину на себе. Коли ти розповідаєш секрет другу, і точно розумієш, що ця людина ніколи не розповість його іншим.
Зазвичай дружба міцніє з роками. Адже лише з часом можна взнати істинну душу приятеля. Саме через це справжніх друзів не дуже багато.
Дружба – найдобріше і найщиріше почуття на Землі. Легко втрачається і важко знаходиться і поновлюється. Справжня дружба збагачує людину духовно і не щастя. Людина, яка пізнала дружбу – щаслива людина. Ця людина завжди поруч. Між друзями існує ніби нитка зв’язку. І завжди присутні щирість та довіра.
Саме тому необхідно цінувати це почуття як найцінніший скарб. Берегти як саме найдорожче і відноситись з повагою.
http://ukrtvory.ru/virnij-priyatel-to-najbilshij-skarb.htmlНаш народ дуже співочий. Позбавлений права на навчання, люди в піснях передавали свої страждання, наміри, мрії.
Важка доля простого народу закарбувалась у пісні «Зажурилась Україна». У той час татарські набіги спустошували села. Тому батьківщина, як мати, тужить за своїми поневоленими синами та дочками, затоптаними дітьми. І серед нещастя виростає протест на захист свого краю: «Бери шаблю гостру, довгу та йди воювати».
Так народжувалися герої-козаки Запорозької Січі та їхні кошові отамани, котрі доблесно захищали своє рідне. Мужність Івана Сірка оспівана в історичній народній пісні «Та ой як крикнув же козак Сірко». В народній уяві славні козаки завжди були орлами, бо гнали з рідної землі ворогів.
Ще одною оспіваною у піснях постаттю став гетьман Богдан Хмельницький. Пісня «Ой не той то хміль» прославляє його полководський талант у битві під Жовтими Водами. Ще було багато перемог на рахунку Хмельницького, та ця битва стала першою цілковитою перемогою над польською шляхтою.
Пісня «Ой Морозе, Морозенко» дійшла до нас у багатьох версіях. Він у перших лавах ішов на ворога, сміливо дивився в очі смерті на полі бою. Та сили були нерівні: «Не вернувся Морозенко, голова завзята». Його безстрашність, коли «замучили молодого татари прокляті», не могла бути забута. Вона назавжди залишилась у народних піснях, дійшла до нашого часу.
Славу славних запорожців продовжили гайдамацькі повстанці. У пісні «Максим козак Залізняк» оспіваний переможний похід на Жаботин: «накидали за годину панів повні шанці». Значне перебільшення можливостей гайдамаків тільки підкреслює захоплення їхньою мужністю.
Не менш відомим героєм був ватажок селянського повстання проти кріпацтва Устим Кармалюк. Не міг спокійно дивитися на важку долю своєї родини: «Як згадаю про їх муку, сам гірко заплачу». Тому «зібрав собі славних хлопців», щоб забирати багатство, нажите важкою працею кріпаків, від багатіїв та ділити по-справедливості між бідними. Домівкою йому став темний ліс, він надійно ховав повстанців від переслідувачів: «А так треба стерегтися… , хоч, здається світ великий, та ніде ся подіти». У нагороду за його мужність народними піснями «Кармалюка в світі споминають» до сьогодні.
В історичних піснях закарбувалася пам'ять про славних героїв та їхні доблесні вчинки, незвичайне минуле України, сподівання наших предків. Наше завдання вивчати минуле, щоб не втратити майбутнє. А допоки лунатиме народна пісня, історична слава України житиме вічно.
