Прочитайте уважно текст. Виконайте завдання до нього (з п’яти варіантів відповідей виберіть одну правильну). Настільна книга українця

З-поміж безлічі книг, із якими має справу історія світової літератури, поодиноко

виділяються ті, що ввібрали в себе науку віків і мають для народу значення заповітне.

До них належить «Кобзар», книга, яку український народ поставив на перше місце

серед успадкованих із минулого національних духовних скарбів.

Дивовижна доля цієї книги. Поезії, що входять до неї, складалися на тернистих

дорогах поетового життя, писалися то в мандрах, то в казематах, мережились при

світлі білих ночей півночі й у пісках закаспійських пустель, під самотнім сонцем

вигнання.

Хоча більшість поезій написано поза межами рідного краю, наскрізно струменить у них

світлий образ Дніпра і мріє синя далеч українських степів. На випадкових аркушиках

паперу та в захалявних книжечках поетова рука прихапцем, покрадьки записувалися

рядки, що стануть дорогими для цілого народу, донесуть до нього крізь усі перепони

віщі й вічні слова.

Книга формувалася поступово, рік за роком, формувало її саме поетове життя, і

все найістотніше з цього життя, з великого життя українського кріпака Тараса

Шевченка від його юності й до останнього подиху – ввібрав у себе цей класичних

розмірів томик, збірник поезій, що його в хвилину творчого осяяння було найменовано

«Кобзарем». Відтоді, упродовж багатьох десятиліть, книга ця буде і настільною книгою

кожного українця.

У «Кобзарі» поет висловив насамперед самого себе, свою особистість. Від

першого й до останнього рядка книга наповнена індивідуальним поетовим почуттям.

Тут його, Шевченків, темперамент, його щира й беззахисна у своїй і відкритості душа.

Тут думки – ним вистраждані, кривди – ним пережиті, тут картини саме його,

Тарасового, дитинства. І мова його, і тільки йому властивий тембр голосу. Тут не

позичені знання, а його власний, у розвитку відтворений розум мислителя, могутній

інтелект, що спрагло дошуку¬ється істини, простежує людське життя у в конкретній

долі сестри-кріпачки і в історичній долі цілих народів. Усе своє, особисто

шевченківське, індивідуально забарвлене. Одначе мистецтво тому й мистецтво, що

воно здатне творити чудо: особистий, внутрішній світ Тараса Шевченка, переллятий у

литво митецьких синтезів, постав у ліриці й поемах «Кобзаря» в таких художньо-

образних виявах, у такій правдивості й глибині індивідуальних пере¬живань, що в них і

сам народ упізнав свою душу, прочитав свою історію, зазирнув у своє майбутнє.

Найгостріші соціальні драми й найтонші нюанси ін¬тимного, гнівний біль

безправства, неволі, хвилини роз¬пачу, що їх теж знав поет, смутки-жалі знівеченого

життя, голос потоптаної і пробудженої людської гідності, сила непокори, що не раз

переходить у скрик прокляття, у грізні вибухи прометеївського титанізму, – все

клекоче, все скипілося в художню цільність книги-сповіді, від початку й до кінця

перейнятої вогнем, може, найсильнішого поето¬вого почуття:

Я так її, я так люблю

Мою Україну убогу,

Що проклену святого Бога,

За неї душу погублю!

Саме з цієї любові виросла правдива, вогненна поезія «Кобзаря», саме це, ніякими

стужами не остуджене си¬нівське почуття й живило той дух протесту, бунтарства,

яким наснажена Шевченкова книга (За О. Гончарем, 445 сл.) .

1. Укажіть, до якого типу мовлення належить даний текст:

а) розповідь з елементами опису;

б) опис з елементами роздуму;

в) розповідь з елементами роздуму;

г) оцінка;

ґ) роздум.

2. Яка теза найточніше передає основну думку тексту?

а) «У «Кобзарі» поет висловив насамперед самого себе, свою особистість… Тут його,

Шевченків, темперамент, його щира й беззахисна у своїй і відкритості душа. Тут думки

– ним вистраждані, кривди – ним пережиті, тут картини саме його, Тарасового,

дитинства. І мова його, і тільки йому властивий тембр голосу…»

б) «…саме поетове життя, і все найістотніше з цього життя, з великого життя

українського кріпака Тараса Шевченка від його юності й до останнього подиху –

ввібрав у себе цей і класичних розмірів томик, збірник поезій, що його в хвилину

творчого осяяння було найменовано «Кобзарем».

в) «Кобзар», книга, яку український народ поставив на перше місце серед

успадкованих із минулого національних духовних скарбів».

г) «…особистий, внутрішній світ Тараса Шевченка, переллятий у литво митецьких

синтезів, постав у ліриці й поемах «Кобзаря»…

ґ) «...народ упізнав свою душу, прочитав свою історію, зазирнув у своє майбутнє».