Я вважаю, що кожна людина обирає свій життєвий шлях власноруч.
По-перше, нічого в цьому житті не відбувається просто так. Всі події-це плід чиїхось старань, результат чиїхось вчинків. Доля-це не більше, ніж побудований нами життєвий шлях.
По-друге, людина знаходить свій життєвий шлях, коли робить все можливе, щоб бути щасливою. Коли не бере до уваги перешкоди, обставини, не опускає рук, а впевнено крокує до своїх мрій. Адже тільки той шлях можна назвати істинним, який веде до бажаного результату.
Чи то в народній мудрості, чи то в чиїхось творах я прочитав вислів "Людина творить долю, а доля людину", який прекрасно описує ті думки, які я намагаюсь донести. Неважливо, через що ви проходите впродовж життя, якщо в результаті ви отримуєте те, чого прагнули. А досягнути цього можна лиш власними стараннями.
Объяснение:
Зима притрусила землю срібним(срібло, перехід з однієї часини мови в іншу) снігом. Дуби позодягалися в тепленькі(тепло, перехід з однієї часини мови в іншу) кожухи. Берези стоять пресвітлими(світлий, префіксальний іб) свічками. Стовбури грабів вуглисто-чорні(складання двох основ). Грони калини мерехтять рубіновою(рубін,перехід з однієї часини мови в іншу) кров'ю. Снігурі квітнуть на льодяних(лід, перехід з однієї часини мови в іншу) кущах. Сяє соснова(сосна, перехід з однієї часини мови в іншу) глиця. Вітер дихає пришпарким(префіксально-суфіксальним) морозцем. Дитячі(діти, перехід з однієї часини мови в іншу) голоси спалахують у холодному(холод, перехід з однієї часини мови в іншу) повітрі, аж глянцева(глянець, перехід з однієї часини мови в іншу) глиця сіється на твердуватий(твердий, суфіксальний) сніжок. Шишкарі спурхують із ялин, бо такі голоси дзвінкі.
Якісні прикметники з тексту: тепленькі, холодному, твердуватий, дзвінкі.
