346. Попрацюйте в групах. Прочитайте науково-пізнавальну статтю. З опо рою на пам'ятку складіть тези прочитаного тексту Спілкування - важлива духовна потреба людини як суспільної іс тоти. Потреба людини в спілкуванні зумовлена суспільним її буття та необхідністю взаємодії в процесі дiяльності. Будь-яка спільна діяльність не може здійснюватись успішно, якщо між тими, хто її ви конус, не будуть налагоджені відповідні контакти та взаєморозуміння.

За змістом спілкування охоплюе всі царини людського буття: воно мае мiсце при передаваннi знань, досвіду, коли формуються різноманітні вмiння та навички, погоджуються та координуються спільні дії тощо. Змістом спілкування завжди е iнформацiя, зумовлена потребами вза емодії людей. Вона може стосуватися повідомлення нових знань, напри

клад, роз'яснення вчителем понять, пояснення сутності певних явищ,

процесів, інформування про події, що відбуваються, обґрунтування пен

них положень, побудови гіпотез тощо. Спілкування може бути засобом передавання умінь і навичок. За допо могою словесного опису та пояснення дії, її демонстрування та виконання вправ можна навчити людину виконувати певну роботу. Саме так опано вують професійні навички.Передавання інформації під час спілкування забезпечується за допо могою мови - головного, специфічно людського знаряддя спілкування. Спілкування засобами мови називають пербальним. Мова виникла і сфор мувалася в ході розвитку людського суспільства, а його потреб

Мова е засобом нагромадження та передавання суспільного досвіду. Завдяки спілкуванню за до мови відображення дійсності у свідо мості однієї людини доповнюється тим, що було у свідомості інших лю дей, внаслідок чого зростають можливості для обміну інформацією. Вербальна комунікація головна і найбільш досконала форма люд

ського спілкування. Паралельно мовою широко використовуються немовні засоби: жес ти, міміка, інтонація, паузи, манери, зовнішність. Спілкування як жива безпосередня комунікація суб'єктів закономірно виявляє емоції тих, хто спілкується, утворюючи невербальний аспект обміну інформацією.

Невербальна комунікація «мова почуттів». Вона значно посилюс змістовий ефект вербальної комунікації. певних обставин може її за іноді бувас красномовнішим, ніж слова, а об мiнювати. Так, мовчання інод мінюючись поглядами, люди можуть збагнути зміст інформації, який не вкладається в адекватні категорії вербального висловлення.

Велике значення для встановлення змістовних та емоційних контактів у спілкуванні мае зовнішній вигляд людини. На його підставі складаєть ся перше враження, яке нерідко визначае розвиток подальших стосунків. Зовнішній вигляд невичерпне джерело й засіб комунікації. ЗначнуРоито мовлене Читання. Письмо

поформацію передає вираз обличчя, що зміниться під впливом думок, почуттів, стосунків, які в певних ситуаціях чи життевих інтервалах е до мінуючими. Істотні деталі зовнішності - зачіска, одяг, аксесуари елементи оцінних суджень про людину. На їх підставі виникають оціни про людину, и приналежність до певног групи, професії тощо. судження За манерами людини можна судити про її вихованість, самооцінку,

ставлення до інших. Найбілып динамічно зовнішній бік невербального жест - це соціально сформований та усталений рух, що передае пей

хічний стан людини. Міміка та жести мають біологічну природу, містять елементи природженого характеру і в той же час соціальні за походженням. Наприклад, міміка страху, жести погроз походять від біологічно до пільних захисних рухів, що мають місце в поведінці тварини. Міміка та жести протягом вербального спілкування дають можливість посилювати смислові наголоси на елементах інформації, що передається, і створювати таким чином більший емоційний ефект від усвідомлення її значущості. Проте слід мати на увазі: гіпертрофована міміка та жестикуляція, по збавлені змістового підгрунтя, можуть ускладнити сприймання інформа ції, а то й просто дезорієнтувати співрозмовника.

У спілкуванні слід виділити три сторони. дить не лише до передавання інформації, а й до уточнення тих знань,

1. Сприйняття, оцінка, пізнання та розуміння одне одного. Це пepuenmus на сторона спілкування - від слова перцепція», тобто сприйняття.

Перцептивна сторона спілкування включае в себе процес формування образу іншої людини на основі сприйняття її зовнішнього вигляду та розуміння її особистісних характеристик, зокрема за поведінкою.

2. Обмін інформацією, або комунікативна сторона спілкування. Вона пов'язана з виявленням специфіки інформаційного обміну між людь ми л урахуванням відносин між ними, їхніх цілей, намірів. Це призво

думок, фактів, якими обмінюються люди. 3. Взаємодія. Ця сторона називаеться інтерактивною, виявляється у формі організації спільної діяльності і являе собою обмін думками.
​