Прочитайте текст, перепишіть його, визначте та підкресліть в кожному реченні головні та другорядні члени: Прийшла осінь. У зелені коси беріз вплелися золотисті стрічки. Різнобарвним полум’ям горять осики, дикі груші. Червоніють китиці ягід на горобинах. На лісовій ліщині дозріли горіхи. Важкі коричневі жолуді падають з дубів. Лісові мешканці заготовляють на зиму харчі. Моторні білочки ховають у дупла дерев лісові горіхи й жолуді. Безперестанку з поля до нірки бігає з роздутими щоками хом’як. Зернини він носить у защічних мішках. Жовтогруді лісові миші наповнюють свої нірки насінням, жолудями, горіхами. Всі готуються до зими.

Українська література як та сирота у наймах: уміє робити все, але ніхто її досягнень не цінує. Не останню роль у такому ставленні відіграє шкільна програма. Любити з примусу важко навіть найгеніальніші твори. Як наслідок міф про "депресивність та злиденність" українського художнього слова проростає й укорінюється у мізках значно швидше й інтенсивніше за розуміння, що кожній добі – своя література, а кожному читачеві – своя книжка. І те, що аж ніяк не лягає на серце в шістнадцять, цілком ймовірно, змусить замислитися у тридцять шість, заплакати – у сорок шість чи щасливо розсміятися у шістдесят

1 сурядний і безсполучниковий      В А земля лежить медова, а поля пожаті мріють, на городах достигають гарбузи зеленоребрі.

2 безсполучниковий і підрядний      Б Якби не ви, мої ліси і луки, якби не ви, джерела поміж трав, я б мучився від ніжності й розлуки, я б від черствої спраги умирав.

3 сурядний і підрядний         Д І вицвітали писані тарелі, і плакав батько, і пливли роки, коли над нею не було вже стелі, а тільки небо, небо і зірки.

4 сурядний, підрядний, безсполучниковий       Г Дорога до лісу низова, де-не-де перелита повінню, хоч і не глибоко: Данилові можна перебрести, а собаці Кузьці потрібно оббігати по сухому, якщо старий його не перенесе.