Як у нашій родині святкують Різдво (українознавча змістова лінія)
Україна здавна вирізнялася силою віри у Бога і масштабністю релігійних святкувань.
Ще з дитинства пам'ятаю солодкий дух Різдвяних свят. Якось старий сусід розповів, що час народження приблизно п'ять тисяч років від створення світу. Тоді на небі засяяла нова зірка, яка і сповістила людству про народження Христа.
Різдво Христове православною церквою святкується сьомого січня. В Україні це свято набуло суто родинного характеру. У такий морозний святковий вечір люди намагаються збиратися усією родиною лід одним дахом. Наша родина збирається в бабусиній хаті, де пахне піччю та зеленою ялинкою, свіжим хлібом і кутьою. Цього вечора усі забувають про якісь непорозуміння і сутички, вибачають один одному неповагу і кривду. Уся родина активно готується до ушановування такої визначної події.
У Святвечір до святкового столу подають дванадцять обов'язкових пісних страв, які мають і певну символіку. Наша вечеря починається запалюванням свічок і читанням молитви. Далі святкування продовжується куштуванням запашної куті з однієї миски та інших страв. Але найбільше Різдво мені подобається тим, що зранку після святкування я отримую багато подарунків, особливо від бабусі.
Відповідь:
Свято Покрови посідає почесне місце серед пошанованих свят на Україні. Цей день нагадує кожному про молитовне заступництво Божої Матері за людський рід і є храмовим святом багатьох міст і сіл України.
Як в одне з найбільших релігійних свят в Покрову всі віруючі ходять до церкви. Під час служби вони звертаються до Божої Матері і просять захистити їх сім’ї і їх самих. Похід до церкви на свято для християн є найголовнішою традицією, якої дотримуються і всі нащадки.
Окрім того, Пресвята Богородиця завжди була взірцем смиренної і великодушної матері, що повсякчас молиться за своїх дітей і завжди приймає Божу волю. Цей взірець віками надихає на християнські подвиги інших матерів.
Пояснення:
