Тонкий лист облітаючи з жовтих дерев,лягає на пелчі.Я не знаю нічого ніжнішого,окрім берези.Отак бринить мені,поету життя у пісні дорогій.Ліси уступали місце гірським сіножатям,м'яким і повним.Акації стояли в цвіту,заквітчані безліччю білих китиць.Незважаючи на погану погоду біля під'їзду,театру панувало пожвавлення.Там могили з буйним вітром в степу розмовляють,розмовляють сумуючи.Ягід навколо особливо дикої малини,була сила-силенна.