Кожен народ, турбуючись про своє майбутнє, прагне передати наступним поколінням усі свої знання і досвід. Тому звертаємося ми до фольклору, цієї мудрості народної, вчимося народним ремеслам. Кожен вид народного мистецтва збагачує наших сучасників. А взагалі, нашому поколінню пощастило, бо живемо в цивілізованому світі, маємо безліч інформації про життя не тільки своєї держави, а і різних країн і народів. Саме наявність різноманітної інформації дає змогу мені і моїм ровесникам займатись улюбленою справою, обирати собі заняття до смаку. Мої батьки вважають, що дитина повинна сама обрати собі улюблену справу. А оскільки всі діти талановиті, то батьки повинні направити дитячі таланти в належному напрямку. Змалечку я виявляв хист і до малювання, і до музики, і до спорту. Тому батькам було дуже важко водити мене в ізостудії, музичні школи і в басейн одночасно. Нарешті довелося обирати між трьома захопленнями. Я не міг визначитися - і захопився технікою. У гуртку авіа - моделювання мені дуже подобалося. Досвідчені керівники вчили нас проектувати і збирати авіамоделі. Але я, на жаль, далі однієї моделі не пішов, більше розглядав моделі інших, ніж робив власні.
По доріжці ходимо, Не руками снувалося,
по лісочку бродимо. не рукками і ткалося,
По травичці тупаєм, десь далеко вродилося,
у спортзалі гупаєм. у куточку вмостилося.
(Ноги). Сидить злодій тихо-тихо,
Комусь буде лихо-лихо.
(Павук і павутиння).
Летить коник,басує, Висить, теліпається,
Полем,-долом пустує. всяк за нього хапається.
Ніхто його не впіймає. (Рушник).
і ніхто не загнуздає.
(Вітер).
