Пропоную скласти такий діалог між вчителем та учнем:
- Привіт, Марусю! Чого ти була відсутня на першому уроці?
- Добрий день, Інно Василівно! Я відвідую фізіопроцедури щоранку. Ось довідка.
- Добре, Марусю.
-Інно Василівно, а чи можу я сьогодні підійти до вас після занять та отримати додаткове завдання, адже впродовж двох тижнів мене не буде на ваших уроках?
- Так, звичайно. Мабуть, ти виконаєш проект на тему "Сучасна українська література". А потім виступиш з доповіддю перед однокласниками.
- Дякую, Інно Василівно. Це дуже цікава тема.
- Рада, що тобі сподобалось. А ти пам'ятаєш, що завтра у нас батьківські збори?
- Так, звичайно. Мама працює, проте тато зможе прийти.
- Чудово.
- О, дзвоник. Я маю бігти, до зустрічі!
- Бувай!
Объяснение:
За чарівною хмаринкою сховалася ніч, і на землю спустився рожевий ранок. Ось-ось має зійти сонце. Його промінчики уже спалахують на обрії. Чекають ранку всі: рослини, тварини, люди. Тільки чому ж його ще немає?
Може, ще спить солодким сном? А може, посварилось із землею і не хоче більше світити? Що ж тепер?
І все-таки схід поступово рожевіє. Нарешті, ніби з-під ковдри, зійшло над горизонтом сонце, величне, красиве.
Хутенько освітило променем води, ліс, навколишні поля, будинки людей. Заіскрилась зеленим килимом земля в його сяйві. Коли промінчик сонця долинув і до мого обличчя, я прокинувся, весело йому посміхнувся, відкрив очі і радо зустрів новий день. ось думаю до
