Правильно вжито відмінкову форму числівника в реченні На планеті водиться близько трьохсот сімдесяти видів акул.
До сорока сім видів змій усе життя проводять у морі.
Леви сплять до двадцяти двух годин на добу.​

Прийшла весна у рідний край, та принесла із собою легкий, м’який вітерець. На деревах почализ’являтися листочки. Сніг почав танути, на пагорбі вже пробивалися квіточки. Он видно зайця, який, пробігши, прим’яв травичку. Пташки, з різнокольоровим пір’ям оселилися на верзівці мого солом’яногодаху.  На подвір’ї мурликали кошенята, і терлися об лавку.  З-за хвіртки виглядала корова, яка тільки-но встала з м’якого сногу сіна.  Курочки дзьобали черв’яків, що повиповзали зі своїх схованок! Весна прийшла!

Не китайкою покрились
Козацькії очі,
Не вимили біле личко
Слізоньки дівочі:
Орел вийняв карі очі
На чужому полі,
Біле тіло вовки з'їли, —
Така його доля.
Дарма щоніч дівчинонька
Його виглядає.
Ні батька, ні неньки;
Одна, як та пташка в далекім краю.
Сумує, воркує, білим світом нудить,
Літає, шукає, дума — заблудив.
Щаслива голубка: високо літає,
Полине до бога — милого питать.
Вона все ходить, з уст ні пари.
Аж гульк — з Дніпра повиринали
Малії діти, сміючись.
"Ходімо гріться! — закричали. —
Зійшло вже сонце!
Мене мати породила,
Нехрещену положила.
Ходи до нас вечеряти:
У нас козак в очереті,
В очереті, в осоці,
Срібний перстень на руці;
Молоденький, чорнобровий;
Знайшли вчора у діброві.
Гай обізвався; галас, зик,
Орда мов ріже.
Защебетав жайворонок,
Угору летючи;
Закувала зозуленька,
На дубу сидячи;
Защебетав соловейко —
Пішла луна гаєм;
Червоніє за горою;
Плугатар співає.
Іде, спотикнеться, —
Коло серця козацького
Як гадина в'ється.