global34523
09.08.2020 00:31

Знайдіть речення, у якому є два прийменники. Взимку сонце крізь плач сміється.
З миру по нитці – голому сорочка.
То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха. очень ​

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
Selik1234
15.02.2022 09:54

Кожна людина любить і цінує свій дім і свою сім’ю. Адже будинок вважається власної фортецею, де можна сховатися від будь-яких життєвих негараздів, а люди, які в ньому живуть, які завжди зрозуміють і підтримають у важку хвилину — це і є сім’я. І роль її для кожного з нас величезна. Адже з родиною пов’язані всі перші відчуття і уявлення людини, коли він тільки починає усвідомлювати навколишній світ. А згодом саме в сім’ї формуються такі людські поняття як любов і турбота. Недарма сім’ю називають осередком суспільства, малою батьківщиною. У ній формується людська особистість, відбувається виховання індивідуума. Тому зазвичай від того, яка у людини була сім’я, залежить і те, яким він став. Для мене моя сім’я — це найважливіше в житті.

Сім’я для кожного — це ті самі улюблені й рідні люди, які були з ним з самого дитинства. І головна роль у створенні сімейного вогнища належить, звичайно, матері. Жінка може бути блискучим фахівцем у галузі, однак, найголовніша її роль у суспільстві, те, з чим не зможе впоратися жоден чоловік — це створення сім’ї. Жінка з давніх часів була берегинею домашнього вогнища. На неї покладалася вся робота по дому. Крім того, вона повинна була створити таку домашню обстановку, щоб інші члени сім’ї відчували тепло і затишок будинку, відчували себе родиною — єдиним цілим. Це дуже важка і відповідальна робота, але жінка завжди справлялася з нею. Зараз зовсім інші часи. Жінка зайнята на роботі, а для дому залишається все менше часу. Однак вона і зараз, як і багато років тому, береже будинок, створює, підтримує і зміцнює сім’ю. Мама — найближча мені людина. Я вважаю, що глава нашої сім’ї — це, все-таки, мама.

Звичайно, щоб сім’я була хорошою і дружної, одних сил матері недостатньо. Всі члени сім’ї повинні прикладати зусилля для створення сімейного клімату. Адже сім’я — це, насамперед, колектив.

Сімейні традиції дуже важливі для того, щоб кожна людина в сім’ї відчував себе її членом, мав з іншими родичами щось спільне. І, звичайно, в кожній сім’ї існують свої дати, які пам’ятні всім, свої сімейні свята. Наша сім’я з нетерпінням чекає їх настання, тому що вони приносять усім нам радість. Але не тільки цим гарні сімейні традиції. Проводячи вечір з батьками, діти теж відчувають себе повноцінними членами родини, і це нас дуже об’єднує.

Важливо, щоб в будь-якій сім’ї була довіра і взаєморозуміння, любов і турбота одне про одного. Сім’я тим і хороша, що тут людина завжди залишається собою, і ні за яких обставин його НЕ розлюблять, завжди зрозуміють і підтримають. Сім’я — це найважливіша опора для будь-якої людини, яка повинна залишатися з ним завжди.

0,0(0 оценок)
Ответ:
БабаеваДарья
12.12.2021 02:13
Чого сьогодні не вистачає українцям

Багатостраждальною і довгою була дорога українського народу до власної держави — через століття царського свавілля та іноземного гніту, через більшовицькі голодомори і ГУЛАГи, через фізичне знищення національної інтелігенції та сільського господаря, крізь лихоліття Другої світової війни. Українська держава формувалася упродовж тривалого часу. Народ України віками творив свою незалежність, не раз виборюючи її і, на жаль, втрачаючи.

Не треба переконувати нікого в тому, що поява на карті незалежної Української держави була не щасливим випадком, а закономірним відновленням історичної справедливості. І все ж: чому ми не можемо зрівнятися з великими європейськими державами за рівнем життя? Чого не вистачає нам для цього? Запитання риторичне. На нього шукають відповідь і політики, і публіцисти, і науковці, і звичайні громадяни.

Як на мене, не вистачає нам послідовності у патріотизмі. Можливо, тому, що упродовж віків завойовники намагалися залишити Україну без національного "Я", без духовних поводирів. Довгі століття рабства залишили у свідомості українців відбиток смиренності. Хоча саме бунтівний дух українців не дозволив нікому знищити нас як націю. Про патріотизм написано і сказано багато. Мені хочеться висловити свою точку зору. Я вважаю, що наш патріотизм якийсь кострубатий, суперечливий.

У компанії, де зібрались 2-3 українці, неодмінно почуємо розмови про наш народ, про державу. Ми дорікаємо усім у несумлінності. Разом з тим, на своєму робочому місці майже кожен намагається працювати у півсили. Усі прагнемо добробуту, але ще зі шкільної парти нас розморює лінь; скаржимось: так важко вчитись. Ми вміємо щиро співчувати і не вміємо радіти чужому щастю. Чи задумувались ви коли-небудь, звідки в українській мові взялися прислів'я: "На тобі, небоже, що мені не гоже", "Моя хата скраю, я нічого не знаю"? Це про нас. Тому нам потрібно багато змінити, щоб стати сильними.

То все-таки, чого бракує українцям? Думаю, що патріотизму та єдності. Лише тоді, коли будемо підтримувати один одного в усіх починаннях, зможемо обрати правильний шлях, навчимося відрізняти біле від чорного, свободу від рабства, справжнє щастя від примарного.

Тож "єднаймося, брати мої"! — чуєте Шевченкові слова?!
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота