Як провiдмiняти числiвник "нуль цiлих три сотi(0,03)"

Основна частина тексту:

З темного кутка виглядав чорний павук. «Оце так сітка, - думав павучок. - На таку гарну сітку полетить найхитріша муха». Якось павук усівся на мереживі й здивувався: сітка не липуча, значить, у ній не може заплутатися мушка.

Зачин: Дівчинка сиділа біля вікна і в’язала мереживо.

Кінцівка: Дівчинка знову чарувала біля свого мережива, а павучок гав із кутка.

Головні члени першого речення:

Дівчинка сиділа біля вікна і в’язала мереживо.

Дівчинка - хто? підмет.

Сиділа, в'язала - що робила? присудки.

Перше ССЦ. Крізь густу шапку дуба пробився перший промінь сонячного світла. Освітивши кожну гілочку, кожен листок, сонце повертається знову і знову, щоб всіх зігріти ласкавою турботою. Проміння його настільки тепле, що усі маленькі тваринки виходять зі своїх таємних сховищ, щоб тільки відчути на собі лагідні рухи сонячних зайчиків... Сонце йде повагом угору, а за ним змінюється і колір лісу.
Друге ССЦ. Заметушилися сороки. Десь тріснула гілка, а птахи, відчуваючи небезпеку якогось страшного звіря, спалахнули крилами, і полетіли в більш тихе місце. Птахи наповняли ліс швидше і швидше. Тут вони знайдуть притулок у теплі весняні дні. Пернаті друзі змагаються за найкраще місце для свого будинку - гнізда.  І вже ліс сповнився пташиним гамом.
Третє ССЦ. Показало носа зі своєї схованки ведмежа. Всю зиму воно пролежало у своїй темній барлозі, забувшись глибоким сном. Але сьогодні його пробудили дивні виголоси тварин: всі висловлювали подяку яскравій весні, що нарешті прийшла. Ведмежа було здивоване, адже він такої краси ще не бачив, - це була його перша весна. Усе розквітало і пахло. Повітря давало жагу на нові виклики природі. Клишоногий задоволений: ранок сьогодні - як ніколи. 

Ну, якось так :) Сподіваюсь, таке підійде.