– Привіт, Петро – Привіт, Сашко, ти щось хотів? – Так. В мене невеликі проблеми. – Я тебе уважно слухаю, сподіваюсь зможу до – Мене ображає адамове ребро, Леся – Як саме вона тебе ображає? – Вона постійно мене обзиває, в мене уже самооцінка нище нікуди. Я розумію, що я абсолютний нуль. – Поясни мені від а до я, з чого все почалось? – Я, навіть, не пам‘ятаю чому вона мене почала ображати. А, ось, згадав! Почалось це десь рік тому. Я її не чіпав, але вона почала мене по дрібницям ображати, а потім це перейшло на особисте. Вона почала ганьбити мене за те, що в мене немає лівої руки. Мене це дійсно ображає! – Аж волосся дибки стало, ти як мені це розповів, аж в душі похололо. Мені здається ти не за адресою. Тобі терміново потрібно розповісти батькам, а вони хай відведуть тебе до хорошого психолога. – Дякую тобі за пораду, але я хвилююсь. Мабуть, вони мені не повірять. – Чому ти так вважаєш? В тебе хороші батьки, вони тебе зрозуміють. – Ти до мені розповісти це батькам, будь-ласка? – Звісно, я до тобі! – Велике дякую!
Я довго пам'ятатиму той день, коли вперше в житті переступив поріг школи. Це був надзвичайно святковий день. Велика, блискуча від сонячного проміння класна дошка, грудочки білої крейди, тривожні й хвилюючі звуки дзвоника здавалися мені дивовижними. Я довго шукав свій клас, тому ввійшов до нього майже останнім. Сісти довелося на останній парті. Почав хвилюватися, що не почую вчителя, що не вистачить підручника. Так і сталося. Після привітання учителька почала роздавати по дві книжки на кожну парту. Всі жадібно хапали, починали невміло читати і милуватися малюнками. «Зараз дійде черга й до мене», — казав я собі. Аж ось на парту учителька поклала всього один підручник, який довелося ділити з синьооким дівчиськом. Чомусь тоді мене ця подія дуже засмутила, а сльози, як я їх не ковтав, все-таки покотилися. Як пізніше з'ясувалося, ту дівчинку, що не пройнялася моїм горем, звали Даринкою. Тоді вона мені якось іронічно й байдуже ла: «Ну, забери той Буквар, якщо хочеш, я його давно вже прочитала з бабусею». Навіть не знаю, що мене тоді більше вразило: те, що підручника не вистачило, чи те, що я ніколи ще не читав того Букваря.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
