Прочитайте. Випишіть дієслова, розподіливши їх на групи за значенням стану. 1. Котились води, дихала земля. Зацвітали квіти, зазеленіла трава під водою на кучугурах. Достигло літо, налилося жито (О. Ольжич). 2. Не боюся я нічого, б’юся з ворогом своїм. Промінь сонечка ясного грає в серденьку моїм! (X. Алчевська). 3. Далеко-далеко багаття видніється, тихесенько-тихо десь перепел б’є... (П. Капельгородський). 4. Сіявся дрібнесенький дощик, небо було заволочене подертими хмарами (М. Шаповал). 5. Отак не раз буває і в житті: якась одна подія здатна все змінити, освітити, повернути новою, є не баченою гранню, наповнити новим глибоким змістом. 6. Я — зерно, починається з мене життя на землі (З тв. Г. Гордасевич). 7. Приливали доріженьку — вона все куриться розважали рідну неньку — вона все журиться (Нар. творчість). 8. Поети йдуть за горизонт — поезія зостається віч-на-віч з вічністю (Ю. Збанацький). 9. Не завжди любить Батьківщину той, хто освідчується їй

- Привіт, Оксано!
- Привіт, Альонко! Як ся маєш?
- Добре, у мене тепер є справи, тож нудьгувати ніколи! А в тебе?
- Міркую, чим би таким зайнятись, цікавим і корисним водночас… Вибач, а які це в тебе справи з’явились?
- Я навчаю свого двоюрідного брата української мови!
- Та не може бути! Ти ще сама маленька!
- Так, але він молодший від мене. До того ж я добре знаю українську мову і завжди на уроках отримую вищі бали!
- А твій брат зовсім не знає української мови?
- Зовсім! Мої дядько та тітка, його батьки,  переїхали сюди з Білорусі, з міста Гомеля, місяць тому. А Сашко вивчав в школі лише білоруську мову!
- Але ж білоруська мова, здається, схожа з українською?
- Це тільки так здається, але насправді слова вимовляються інакше! І орфографія зовсім інша!
- І яким чином ти навчаєш Сашка української мови?
- Поки що дуже просто. Я показую йому предмети та кажу, як вони називаються українською. Він повторює, а потім повинен  мені скласти речення з цими словами.
- А ти пробувала давати йому читати українські тексти?
- Так, але він так кумедно читає, що я не можу втриматися від сміху! Начебто хтось узяв та перекрутив усі слова!
- Альонко, мені здається, що я можу до тобі навчати Сашка української мови. У мене є кілька цікавих ідей щодо того, як можна організувати уроки. А також я точно не буду сміятися, коли він стане читати.
- Оксанко, я так вдячна тобі! Ти собі не уявляєш! Мені так потрібна до
- Нема за що! Ну, я побігла! Коли мені до вас прийти?
- Можна завтра о п’ятій, Сашко якраз буде у нас.
- Ну, тоді до зустрічі!
- До зустрічі! Ще раз красно тобі дякую! Побачимось!

Одного разу  вырышили вилетыти у космос два космонавта. В них була своя велика ракета. Хлопці вже домовились, що вилетять у космос на наступній неділі і що гроші, які вони за це отримають вони поділять на двох.

Але у одного з космонавтів на слідуючий день виникла коварна ідея полетіти одному і забрати усю винагороду собі. І він вирішив летіти першим не сказавши про це другові. Хлопець пішов до місця де знаходилась ракета. Але маючи докори совісті ходив навколо ракети роздумуючи. Але після довгої прогулянки навколо ракети космонавт стомився і присів, щоб відпочити. Він трохи задрімав.

У сні він побачив, що він полетів у космос один і зустрів там страшного інопланетянина, який хотів з'їсти нежданого гостя. Прокинувшись від переляку космонавт не захотів обманювати товарища. Він вирішив полетіти у космос так, як було заплановано, бо як кажут гарний товариш - половина дороги.