Вправа 9. Пропущені букви
1. Скільки ще пісень, ще стільки слів несказаНих у серці(В. Сосюра).
2. З розпечеНими облиЧЧями, облиті потом, замазаНі болотом, метушаться люди коло вогню (М. Коцюбинський).
3. Я попросив Софію розповісти про сім’ю, яка прийняла її по заміЖЖю
(Ю. Збанацький).
4. Його сірі з просиННю очі світились лагідністю і добротою (Ю. Збанацький).
5. Скупе проміННя осіННього сонця самітньо відсвічує немічною прозолотою на білому тілі беріз (О. Донченко).
6. Місяць, другий вже ведеться нескінчеННа та облога (Леся Українка)
Не секрет, що говорити дуже легко, а робити – складно. Щоб бути гідною людиною, треба, щоб слова відповідали вчинкам. Тільки тоді людина буде вважатися відповідальною і надійною. Слова – річ невловима, у них немає результату. Вимовляти їх не складає ніяких труднощів. А от щоб стримати дане слово, необхідно докласти чимало зусиль. Багато людей відносяться до слів несерйозно, кидають їх на вітер, а потім не виконують обіцянок. Причин може бути маса – забудькуватість, лінь, нездатність розрахувати свої сили. Але що б не вплинуло на невиконання слова, це відбивається на ставленні до людини. Наступного разу йому більше не будуть довіряти, не стануть на нього розраховувати. Це означає, що у нього не буде справжніх друзів і його не будуть сприймати всерйоз. Загалом, наслідки у недотримання обіцянок найсумніші.
