Після теплого літечка настала довгоочікувана осінь. Прийшла вона несподівано, тихенько, ніби якась таємнича гостя. Тому, мабуть, її ніхто й не помітив від¬разу. Проте нікого осінь не забула, всім дарунки казкові принесла.
В садку червоніють яблука, красуються грушки, достигають сливи. Це дари щедрої господині-осені.
Оксамитовий запах осені відчувається скрізь. Проте найбільше його чути в по¬вітрі. І тоді здається, ніби то сама осінь пливе по вулицях, лоскочучи перехожих легенькими павутинками бабиного літа. А птахи тим часом починають збиратися у далеку подорож. Вони незабаром полетять у теплі краї на зимівлю і повернуться тільки навесні. На дахах будинків, правда, ще можна побачити десятки ластівок. Весело щебечучи, вони немов прощаються зі своїм рідним краєм...
Недарма кажуть, що осінь — золотокоса красуня. Після її приходу увесь ліс став немов золотавий. Стрункі берізки вдягли гаптовані золотом сукні. Тепер їхні розкішні шати виграють і сяють на сонці. А ось гордо стоять могутні велетні. То дуби. Лиш де-не-де багряніють красені-клени. Пишається своїм вбранням і кали¬на... А ще в лісі можна знайти безліч грибів та ягід.
До речі, в скарбниці усної народної творчості збереглося багато віршів, пісень, казок та оповідань, пов'язаних з цією прекрасною порою року.
Діти – найдорожче багатство кожної людини. Заради їх щастя ми готові долати всі труднощі і перешкоди. В них – надія на щасливе майбутнє наших сімей, всього українського роду. Сьогодні ми просимо всією громадою міста підримати тих дітей, хто волею долі втратив сім'ю і створити для них родини, де зігріваються серця. Всі ми родом з дитинства… У кожного існують перші спогади про тепло маминих рук, про бабусині казки на ніч, про татові дотепні жарти та сімейні свята, коли родина збиралась за великим столом. Ці спогади супроводжують нас протягом усього життя і залишаються своєрідною реліквією. Психологи стверджують, що характер людини формується в перші п'ять-сім років життя, і від того, якими вони були, багато в чому залежить її подальша доля. Нам, цілком благополучним людям, важко уявити, що відчуває маленька дитина, від якої відмовляються батьки або ж якщо їх позбавляють батьківських прав. І майже безпорадна істота залишається наодинці з жорстоким навколишнім світом, у якому дуже мало любові, турботи та безпеки. Адже все це мала уособлювати родина, якої у крихітки тепер не існує…!
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
