Підкреслимо грамматичну основу: народ (підмет) - однією лінією та творив (присудок)- двома лініями.
Український - хвилястою лінією (означення)
Свою - хвилястою лінією
мову (пунктир) - додаток
упродовж віків - обставина(крапка з комою)
заносячм до мовної скарбниці добірний нектар слова - дієприслівниковий зворот підкреслюємо увесь як обставину (крапка з комою)
Надпишемо частини мови: український - прикметник, народ- іменник, творив - дієслово, свою - займенник, мову-іменник, упродовж - прислівник, віків - іменник, заносячи - дієприслівник, до - прийменник, мовної - прикметник, скарбниці - іменни к, добірний - прикметник, нектар - іменник, слова - іменник.
Визначимо тип речення: просте двоскладне речення, поширене, повне, розповідне, неокличне, ускладнене дієприслівниковим зворотом.
Перебудуємо речення: Український народ творив свою мову упродовж віків та заносив до мовної скарбниці добірний нектар слова.
"заносячи" ми замінили "заносив", утворилося дієслово-присудок. Заносив у реченні буде присудком і підкреслюється двома лініями. Сам зміст речення не змініться, але речення буде ускладнене НЕ дієприслівниковим зворотом, а ОДНОРІДНИМИ членами (присудками)
Відзначте мою відподь кращою, я старався
