11. У якому рядку всі прислівники вжиті в простій формі найвищого, ступеня порівняння прислівників?
а) Радісно, весело, легко, коротко;
б) радісніше, веселіше, легше, коротше;
в) ще радісніше, куди веселіше, значно легше, набагато коротше;
г) найрадісніше, якнайвеселіше, щоякнайлегше, найкоротше.

1)Україна – це моя батьківщина. Я тут народився, виріс та пішов до школи. Це край моєї рідної оселі. Тут живе моя родина, друзі, знайомі. Шаную та люблю традиції своєї рідної землі. Мені подобається задушевна українська пісня.

У школі старанно вивчаю українську мову, щоб бути гідним громадянином своєї країни.
2) В житті людини є кілька дуже важливих речей – це друзі, кохані, родичі. А ще є рідна країна, де вона народилися, де їй належить жити, у чию долю та розвиток робити свій внесок. Моя країна – Україна! Я кохаю свою Батьківщину всім серцем, незважаючи ні на що.

Мій рідний край Україна! Люблю її понад усе, тому що нема у світі дитя, що не любить матір. Люблю за могутнього діда Дніпро, За кручі по-над ним, за яскраві зірки у небі та палаючі серця її прекрасних українців. Матінко-Україно! Чи є на Землі людина що не може любити свою країну, що може покинути життя у ній, та не переживати за людей у ній? Обіцяю, мамо, коли підросту, буду нести людям віру та правду українську! Знаю, що боляче тобі, бо війна іде. Коли до людей (До тупих людей!) дійде звістка у голову, Що ми всі рівні. Та нема у світі кращої країни ніж рідна. І своїх дітей треба привчати любити Україну!