У складних числівниках у кінці першої частини м’який знак НЕ пишемо: п’ятнадцять, шістнадцять, дев’ятнадцять, п’ятдесят, шістдесят, п’ятсот, шістсот, дев’ятсот (див. Вживання м’якого знака).
Порядкові числівники на -сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний пишуться одним словом, і перша частина в них стоїть у родовому відмінку (крім сто): трьохсотий, двохтисячний, двадцятип’ятитисячний, двохсотп’ятдесятимільйонний (але: стотисячний) (див. Відмінювання числівників).
У порядкових числівниках, утворених від назв десятків, перша частина не змінюється: п’ятдесятий, шістдесятий, сімдесятий, вісімдесятий.
Правопис відчислівникових складних слів
На початку складних слів (прикметників, іменників) перші чотири числівники мають форми одно-, дво-, три-, чотири-: двоповерховий, триярусний, чотирикутник.
ЗАВОЙОВНИК, а, ч. 1. Той, хто бере участь у підкоренні, загарбанні країн, поневоленні народів силою війська; протилежне визволитель. Люди над Руським морем охоче приймали в себе греків, коли вони приїжджали як гості, але брали в руки зброю й нещадно били, коли бачили в них завойовників (Скл., Святослав, 1959, 130); - Ми йдемо не як завойовники, а як визволителі наших українських і білоруських братів (Рильський, III, 1956, 43).
2. перен., чого. Той, хто проникає в таємниці чого-небудь, розвідує, підкоряє що-небудь невідоме, неосвоєне. Серед них [зірок] до далеких планет... мчать все нові й нові кораблі синів Землі - сміливих завойовників космосу (Наука.., 7, 1961, 14).
